Тема досвіду: «Використання ігрових методик для розвитку психічних процесів учнів початкових класів та дітей з особливими освітніми потребами».

Автор досвіду: Коваль Наталія Григорівна, 1983 р.н. Практичний психолог, освіта вища; закінчила Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2005 рік, за спеціальністю «Психолог». Загальний педагогічний стаж і стаж на посаді психолога - 13 років. У 2018 році атестаційною комісією відділу освіти Черкаського району присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії».

Адреса досвіду: Руськополянський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Досвід вивчався у 2018 році районним методистом, який відповідає за роботу психологічної служби – Світланою Харитоновою, та у 2019-2020 рр. методистом навчального-методичного центру психологічної служби інституту Тетяною Артеменко.

Актуальність досвіду. Забезпечення психологічного розвитку дитини на сучасному етапі функціонування освітніх інституцій спрямовано, перш за все, на задоволення базових потреб особистості. Вдосконалення педагогічної складової розвитку молодшого школяра потребує якісного психологічного супроводу. Підростаюче покоління характеризується розвитком таких особистісних рис, як здатність до саморозвитку та самоорганізації діяльності, лідерські схильності, відповідальна поведінка, налаштування на успіх. Практична реалізація вказаних завдань значним чином залежить від грамотного наставництва та супроводу з боку дорослого професіонала – психолога, педагога, вихователя. Система авторського підходу практичного психолога Наталії Коваль враховує потреби і ведучу активність дітей молодшого шкільного віку, і, поряд з цим, відповідну підготовку фахівця, діяльність якого спрямована на упровадження ресурсу ігрових авторських методик у становлення юної особистості. Опанування методикою проведення таких авторських ігор дає змогу відповісти на сучасні освітні виклики, в тому числі завдання, поставлені перед педагогічною спільнотою Новою українською школою.

Вид досвіду: інноваційний - раціоналізаторський. Авторські ігрові методики упроваджуються у закладі освіти упродовж чотирьох останніх років. За цей час Н. Коваль також провела ряд авторських демонстрацій та навчань для колег району та області, під час яких останні були ознайомлені з досвідом та опанували основними прийомами побудови ігор. Також елементи досвіду представлено на різних освітніх платформах.

Ідея та мета досвіду. Курс на формування європейського, толерантного за своїми цінностями, суспільства вимагає поціновування та створення можливостей до самореалізації кожної особистості. Діти з особливими освітніми потребами, кількість яких постійно зростає, а також діти з ментальними утрудненнями потребують цього найбільше. Ще Виготський писав про шкідливий вплив на дітей соціальної ізоляції. Відриваючи таких дітей від суспільства, ми викликаємо в них «вторинну інвалідизацію».

Ідея включення особливих дітей та дітей зі шкільними труднощами в опануванні предметів в загальний освітній процес не є новою, тому автор, опираючись на існуючі дослідження та практики, створила ряд ігор та прикладних прийомів, які сприятимуть вирішенню цієї проблеми. Адже визнаним є той факт, що діти з особливими освітніми потребами та діти з ментальними утрудненнями характеризуються переважанням ігрової мотивації, недостатньою емоційною зрілістю, низькими показниками розвитку психічних процесів, пізнавальної діяльності та мови, швидкою втомлюваністю та низьким рівнем соціалізації. Беручи до уваги вищезазначені особливості розвитку дітей, що мають різного роду утруднення, автор і розробила настільну розвивальну гру «Пригоди. Розвиток. Знання», а також ряд інших ігор та ігрових прийомів для роботи з такими дітьми. 

Автор розвинула, вдосконалила та раціоналізувала корекційно-розвиткові підходи щодо створення фасилітуючого, збагаченого, інклюзивного середовища, яке дозволяє посилити акценти на формуванні когнітивної та мотиваційної сфери особистості молодшого школяра.

Це забезпечує такі переваги: 1. Гра стає структуроутворювальною активністю, що допомагає розвивати особистість загалом; 2. Комунікація та взаємодія під час гри вирішують актуальні задачі розвитку та соціального становлення; 3. За рахунок непрямого впливу запускається механізм, що забезпечує превентивний характер ігрової взаємодії; 4. Реалізується ранній корекційний вплив на психічні процеси; 5. Відбувається формування ключових психологічних компетентностей у відповідності до вікових норм; 6. Створюються умови для активної взаємодії практичного психолога з педагогами і батьками, потенційні можливості для психологічної просвіти та навчання дорослих учасників освітнього процесу.

Технологія досвіду. Настільна розвивальна гра «Пригоди. Розвиток. Знання» розвиває пізнавальні процеси дітей з особливими освітніми потребами та дітей з навчальними труднощами, сприяє їх успішній соціалізації в суспільстві та загальному розвитку. Гра дає можливість психологу (педагогу) під час проведення корекційно-розвиткових занять успішно реалізовувати наступні завдання: сприяти розвитку пам'яті, мислення, кмітливості; розвивати математичні навички (лічба, порівняння, геометричні фігури); розвивати дрібну моторику рук; вправлятися у застосуванні прийомів зв’язного мовлення, умінні розуміти та переказувати тексти, висловлювати власну думку; розширювати знання про навколишній світ та Україну;  фасилітувати розвиток Я-концепції; формувати навички безпечної поведінки дитини та навички адаптації у суспільстві; застосовувати навички конструктивної взаємодії з однолітками.

Апробація настільної розвивальної гри «Пригоди. Розвиток. Знання» проходила на базі Руськополянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 з учнями, що мають особливості розвитку – а саме з учнями 2-го, 4-го, 6-го та 7-го класів, усього вісім осіб, та з учнями початкових класів – усього двадцять осіб.

Діти, застосовуючи ігрові прийоми, мали можливість спілкуватися з однолітками, підтримувати один одного, у процесі веселої гри-подорожі виконувати розвивальні завдання різної спрямованості. Захопившись «збиранням подарунків», діти з інтересом виконували навчально-розвивальні завдання. Стійкість уваги зберігалася протягом усієї гри, ознак втоми та втрати інтересу не спостерігалося (для порівняння: при виконанні схожих розвивальних завдань на уроці діти втрачали інтерес через 15-20 хвилин). Траплялося, коли навіть після закінчення уроку діти спільно приймали рішення продовжувати гру. Невдачі у виконанні окремих завдань діти сприймали адекватно (навіть діти з агресивними проявами поведінки). При проходженні окремих «станцій» діти намагалися давати розширені відповіді, обґрунтовуючи власну точку зору та спиратись на попередні знання. В процесі гри-подорожі учасники більше акцентували увагу не на результаті (кількість квіточок та подарунків в кінці гри), а на самій подорожі (на яку «станцію» дитина потрапить та яке завдання отримає). Гра передбачає можливість багаторазової участі в проходженні «станцій», при цьому діти не втрачають інтересу, адже кожна станція містить декілька варіантів завдань (15-20 карток), які не повторюються. За бажанням педагогів до запропонованих станцій можна додавати свої завдання.

Настільна розвивальна гра рекомендована практичним психологам та вчителям для корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливостями розвитку та навчання, а також з дітьми молодшого шкільного віку, що мають низькі показники розвитку психічних процесів.

Сенсорні (тактильні) картки, створені автором, та такі, що застосовуються як під час описаної гри, так і автономно, мають на меті розвиток сенсорного сприйняття, пам’яті,  уваги, дрібної моторики руки, образного мислення, збагачення знаннями про оточуючий світ та словникового запасу. Під час гри з картками діти краще вивчають цифри, літери, основні геометричні фігури та кольори, у них розвиваються навички узагальнення, диференціації, логічного мислення та тактильної пам’яті. Нижче наводяться варіанти ігор.

Перший етап роботи з картками. Дитині пропонується передивитися всі картки та назвати, за якими групами (ознаками) можна їх об’єднати. Варіанти відповідей: за кольором карток (білий, зелений, червоний, синій та ін..); за зображенням (цифри, літери, геометричні фігури, живі істоти, посуд та ін.); за видом матеріалу, з якого виготовлені зображення (картон, тканина, гофрокартон, фольга, нитки, мішковина, гума та ін.).

Другий етап роботи з картками. Дитину спонукають вибрати картки зеленого (синього, жовтого чи ін.) кольору. Потрібно назвати, що зображено на картках та з яких матеріалів вони виготовлені, в які підгрупи можна об’єднати ці картки? яка підгрупа є найбільшою? найменшою? Потім дитину просять обрати картки з літерами (цифрами, геометричними фігурами чи ін.), назвати колір картки, літери, матеріал, підгрупи, за якими можна об’єднати картки, охарактеризувати ці підгрупи. Як варіант, запрошують вибрати картку не за кольором основи, а за кольором зображуваного там предмету (червоним, синім, зеленим, ін.). Завдання щодо усних характеристик повторюють. Також це може бути вибір картки за матеріалом (мішковина, тканина, фольга, картон, ін.).

Третій етап.  Дитині пропонується вибрати чотири картки зі спільною ознакою. Як варіант – вибрати три картки, що мають спільну ознаку, а одна картка цієї ознаки не має.

Четвертий етап роботи з картками. Дитині пропонується детальніше, а саме з використанням усіх п’яти відчуттів, ознайомитися з п’ятьма картками (можна дивитися та доторкатися, при успішному виконанні кількість карток поступово можна збільшувати). Дитина має запам’ятати колір карток, зображення та матеріал, з якого їх виготовлено. Потім дитині зав’язуються очі і пропонується на дотик відгадати картку - матеріал та по-пам’яті - кольори. Варіанти виконання – дитина знайомиться з однією карткою, потім, із зав’язаними очима, знаходить цю картку серед запропонованих. Після успішного проходження всіх етапів знайомства з картками можна запропонувати відгадати матеріал та зображення, попередньо не знайомлячись з карткою. 

«Розвивальні резиночки», як ігровий інструмент, розвивають сенсорне сприйняття, пам’ять та  увагу, дрібну моторику рук, швидкість реакції, допомагають налагоджувати взаємодію з однолітками та колективну роботу. Варіанти ігор: на швидкість одягнути резинки відповідно до малюнка на одну руку чи на обидві руки (праву, ліву); упродовж 5-10 секунд запам’ятовувати малюнок, потім по пам’яті відтворити розташування резинок на малюнку; завдання в парах: кожен учасник запам’ятовує свій малюнок, потім по пам’яті має відтворити розташування резинок на руці партнера по команді; завдання в трійках: команда отримує два зображення, які запам’ятовує та відтворює на руках одного з учасників.

Результативність. Автор відмітила умови, за яких корекційно-розвиткова ігрова робота з дітьми є ефективною. Серед них можна назвати регулярність, плановість, системність занять; плановість пізнавального навантаження; сталий контингент учасників; активна позиція дорослого; вмотивованість учасників.

За результатами опитування, діагностування, цілеспрямованого спостереження за ігровою діяльністю, вивчення результатів шкільної діяльності, а також за відгуками батьків та педагогів автор та методист, яка вивчала досвід, відмітили позитивну динаміку розвитку дитини та її шкільної активності. Пізнавальні спроможності учнів зазнали позитивних змін, зросла їх ерудованість, зацікавленість предметами та явищами навколишнього життя, зріс індекс згуртованості класного колективу. Відмічена зацікавленість ігровою діяльністю батьків та педагогів, які висловили потребу до адаптації ігрових прийомів для застосування їх на розвивальних заняттях для дорослих.

Також результативність та затребуваність досвіду засвідчена рядом активностей спеціаліста та методичних служб. Щодо вивчення, популяризації та упровадження передового досвіду були здійснені наступні заходи:

методичну розробку авторської профілактичної програми Н.Коваль «Впевнено крокуємо до знань» (програма містить ігропрактики з дітьми) в якості учасника XХV обласної виставки «Інноваційний пошук освітян Черкащини» (2020 р.) нагороджено Дипломом ІІ ступеня за високий рівень методичного забезпечення;

досвід автора схвалено до використання вченою радою КНЗ Черкаський ОІПОППЧОР, протокол №2 від 02 червня 2020 року;

проведено майстер-клас Н.Коваль «Використання авторських ігрових методик для розвитку пізнавальних процесів учнів початкових класів та дітей з особливими освітніми потребами», 15.09.2020. URL: http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/54278 (майстерня входить до сертифікаційного комплексу підвищення кваліфікації педагогічних працівників);

проведено Zoom-вебінар Н.Коваль «Авторські ігри для розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку», 28.10.2020, организатор: Inschool Hub. URL: https://www.facebook.com/events/670063630589083/ (участь у вебінарі входить до сертифікованої програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників).

Рекомендовані джерела з проблеми досвіду:

1.Коваль Н. Г.Розвиток пізнавальних процесів у дітей із особливими освітніми потребами, їх успішна соціалізація та гармонійний розвиток через гру. Матеріали ІХ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій / Упор. Назаренко Г. А. Черкаси: ЧОПОПП, 2017. 264 с. С.128-130 http://oipopp.ed-sp.net/public/attached_files/zbirk2017.pdf (дата зверн.20.01.2020)

2.Анотація досвіду практичного психолога Наталії Коваль «Використання ігрових методик для розвитку психічних процесів учнів початкових класів» / Т.Артеменко. URL: https://cutt.ly/6g7fD7o (дата зверн.20.09.2020)     

3.Досвід практичного психолога Наталії Коваль «Використання ігрових методик для розвитку психічних процесів учнів початкових класів» / Т.Артеменко. URL: https://cutt.ly/zg7gh5t (дата зверн.20.09.2020)

4.Програма майстер-класу Н.Коваль для системи післядипломної освіти пед.працівників «Ігрові методики для розвитку пізнавальних процесів учнів» / Н.Коваль, Т.Артеменко. URL: https://cutt.ly/Hg7ksQ (дата зверн.20.09.2020)

Адреса для контактів: natalykoval1983@ukr.net

Підготувала методист Т.Б.Артеменко, вересень, 2020 р.

Для підготовки анотації використано методичні рекомендації КНЗ ЧОІПОППЧОР http://oipopp.ed-sp.net/node/320