Однією з останніх подій у житті психологічної спільноти стало створення професійного стандарту за професією „Практичний психолог закладу освіти” [4; 5].

Міністерство освіти і науки України наголошує, що вказаний «професійний стандарт є інструментом для: систематизації вмінь і навичок (створення посадових інструкцій); підготовки молодих фахівців; само- та оцінювання діяльності практичного психолога; підвищення кваліфікації та професійного розвитку». МОНУ рекомендує в першу чергу використовувати професійний стандарт «для створення освітніх програм закладами вищої освіти та для підвищення кваліфікації практичних психологів».

Разом з тим, власне, сам Стандарт містить значно більше позицій, зокрема це оновлені вимоги допуску до роботи, зміна назви та коду економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 „Класифікація видів економічної діяльності”, тощо.

Розглянемо зміст Стандарту більш детально.

У документі зазначено, що допуск до роботи за професією практичного психолога відбувається за умови наявності вищої освіти відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій. При цьому підтверджуючим документом вважається диплом за спеціальністю 053 «Психологія». У випадку, коли  у дипломі вказані інші номери спеціальностей, вимагається наявність додаткових документів, що підтверджують володіння професійними компетентностями, необхідними для виконання трудових функцій практичного психолога, та підвищення рівня його кваліфікації. У тексті документу не уточнено перелік таких додаткових документів, не визначено також орган, який має складати такий перелік.

До переліку нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з питань професійної діяльності не внесені такі засадничі документи, як Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти від 19.10.2001 № 691; лист МОН від 24.07.19 № 1/9-477 Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України; Етичний кодекс психолога та ін. Це може спричинити складнощі у регулюванні діяльності психолога у зазначених сферах.

Досить детально виписаною є сфера загальних компетенцій. Разом з тим, компетенції не операціоналізовано та не вказано критеріальності їх вимірювання, що може складати труднощі на етапі їх оцінювання та самооцінювання. Так, наприклад, залишається незрозумілим, який рівень навичок програмування повинен мати практичний психолог для реалізації навички «програмування цифрового змісту» (компетентність ЗК.03). Чи потрібно для цього проводити спеціальні навчання, і якщо так, то які це мають бути програми і на якому освітньому рівні? Також не виключено, що частина працюючих спеціалістів може бути визнана такою, що не відповідає вимогам професії, адже з різних причин не володіє вказаними навичками чи не має спроможності їх опанувати, адже навички програмування відносяться до вузькотехнічних навичок, а не до гуманітарних. Або, скажімо, як визначити та оцінити такі компетенції, як «участь у діяльності громади та у прийнятті рішень на всіх рівнях» (ЗК.01) - які це мають бути види активностей, яким чином фіксується факт «прийняття рішень», і т.п.?; «здатність до керування власним життям і кар'єрою» (ЗК.06) – що саме мається на увазі? Чи будуть розглядатись і оцінюватись якісь визначені події життя і професійного становлення, і чи не може це зачіпати конституційні права особи, стосовно якої буде здійснюватись таке оцінювання? Чи існують критерії «керованості» та «некерованості» цим процесом? Який орган та з якими повноваженнями буде здійснювати вказане оцінювання життєвих та кар’єрних подій?

Що стосується професійних компетентностей, то тут теж виникає ряд запитань подібного плану. Для володіння деякими компетеностями також потрібна окрема самостійна освіта чи кваліфікація. Наприклад, трудова функція «Д» вимагає застосування методів статистичного моделювання, аналізу та прогнозування. Зауважимо, що «Статистичне моделювання та прогнозування» є окремою дисципліною негуманітарного циклу та передбачає відповідне навчання. Яким чином має провадитись таке навчання? Що це буде за тип програм? Хто має їх викладати? Те ж саме стосується знання «Основ менеджменту» (трудова функція «Е»), «Медіації» (трудова функція «Д») та інших дисциплін.

Розглянемо перелік трудових функцій /професійних компетентностей Стандарту. Такий перелік дещо різниться від описаних компетентностей і функцій, що містяться в основних засадничих документах щодо діяльності працівників психологічної служби.

Так, Положення про психологічну службу у системі освіти України вказує на такі функції психологічної служби: діагностично-прогностична; організаційно-методична; корекційно-розвиткова; консультативна; просвітницько-профілактична; соціально-захисна (здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу – розповсюджується на діяльність соціальних педагогів). А також описує такі напрями діяльності працівників психологічної служби: діагностика; профілактика; корекція; навчальна діяльність; консультування; зв’язки з громадськістю; просвіта [3].

Стандарт містить такі трудові функції (компетентності): здійснення психологічної профілактики; здійснення психологічної просвіти щодо психологічного благополуччя та психічного здоров'я; здійснення психологічної діагностики; надання психологічної допомоги за запитом та/або відповідно до виявленої потреби в такій допомозі (за видами: психологічне консультування, психологічний супровід, психологічний тренінг, розвивальна діяльність); здійснення власного професійного розвитку та самоосвіта; співпраця з педагогічними (науково-педагогічними) працівниками щодо організації ефективної освітньої діяльності та співучасть у створенні, підтримці та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища в закладі освіти; здійснення організаційно-методичної діяльності під час виконання трудових функцій.

Отже, як ми бачимо, у Стандарті з переліку функцій зникло поняття «корекція», а функція психологічного консультування втратила своє самостійне значення та входить до класу функцій із загальним визначенням «психологічна допомога». Також до цього класу функцій додалися такі види діяльності як психологічний супровід, психологічний тренінг, розвивальна діяльність.

Зник також такий важливий напрям діяльності, як навчальна (під навчальною діяльністю розуміється форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості).

Натомість з'явилося дві нових трудових функції – здійснення власного професійного розвитку та самоосвіта; співпраця з педагогічними (науково-педагогічними) працівниками щодо організації ефективної освітньої діяльності та співучасть у створенні, підтримці та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища в закладі освіти.

Загалом аналіз Стандарту показує, що педагогічні працівники з суб'єктів допомоги більше стають суб’єктами співпраці. Майже ніяк не оговорена у документі співпраця з батьками та надання допомоги батьківській категорії.

Така редакція Стандарту може викликати певні труднощі у виконанні своїх посадових обов’язків фахівцями. Не зрозуміло, до якого розділу трудової активності тепер треба відносити такі види навчальної діяльності, як викладання спецкурсів, курсів за вибором, факультативів, «годин психолога» тощо. Поряд з цим, для облікування нових трудових функцій, які з'явилися, та відповідних видів роботи наразі не існує затверджених зразків ведення документації.

Серед прогресивних нововведень – застосування інтервізій і супервізій у практичній діяльності, а також здатність до рефлексії, самопізнання та самовдосконалення. Ці норми приближають вітчизняні стандарти діяльності практичного психолога до норм європейського професійного співтовариства, а саме до вимог стандартів ЄвроПсі. Поряд з цим перед фаховою спільнотою постає проблема відсутності в Україні унормованого на державному рівні інституті наставництва/супервізорства. Розробка засад супервізійного та інтервізійного супроводу психологічної практики фахівців може стати найближчим завданням у розвитку психологічної служби в системі освіти. Також потребують свого вирішення теоретико-прикладні та організаційно-методичні аспекти реалізації здійснення самопізнавальної компетентності (трудова функція «Ґ»).

Зокрема, дослідження можливої підготовки супервізорів, а також експертів з числа практикуючих спеціалістів психологічної служби розглянули у своїй монографії група авторів-науковців Науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПНУ [2]. Автори пропонують для практичних психологів, окрім атестації, пройти також процедуру ліцензування. Функціонування психологічної служби передбачено на первинному і вторинному рівнях, при цьому надання психологічних послуг на вторинному рівні забезпечується, поряд з іншими фахівцями, методистами-супервізорами. Автори рекомендацій роблять посилений акцент на інтервізійно-супервізійному супроводі діяльності спеціалістів. Разом з тим, наголошуємо, що у вітчизняному законодавстві ліцензуванню підлягають лише суб’єкти господарювання, тож, вочевидь, складно говорити про правові підстави для такої процедури щодо практичних психологів закладів освіти.

Завершуючи огляд змісту нових стандартів професії практичного психолога, коротко прозвітуємось про участь у громадських обговореннях проєкту Стандарту та її результативність.

Під час громадських обговорень проєкту Стандарту автором цього допису були надані коментарі та пропозиції до тексту проєкту. Частину цих пропозицій було враховано, ще частину - відхилено.

Наведемо фрагмент оригінального тексту пропозицій.

«Розширити опис загальних компетентностей за зразком диплому Euro-Psy, в основі якого процесуальний підхід та послідовність здійснення трудових функцій, а також професійних компетентностей шкільного психолога, сформульованою Американською асоціацією психологів та Національною асоціацією шкільних психологів;

додати трудову функцію «Здійснення навчальної діяльності»;

об’єднати трудові функції А «Здійснення психологічної профілактики» та Б «Здійснення психологічної просвіти» як такі, що на практиці дублюють одна одну, а також визначити напрями профілактики, які здійснює практичний психолог, щоб уникнути дублювання трудових функцій соціального педагога;

вилучити трудову функцію Ґ «Участь у організації освітньої діяльності та роботі з підтримки та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища», оскільки її зміст включає в себе всі інші, перераховані в проєкті, трудові функції;

привести у відповідність опис трудових функцій до Положення про психологічну службу системи освіти України […];

виписати вимоги до середовища, у якому здійснюється професійна діяльність практичного психолога, зокрема структура та зміст діяльності психологічної служби (державний, регіональний рівні, рівень закладу/установи); структура та наповнюваність посади (посадова інструкція/кваліфікаційна карта/карта компетенції (особистісна специфікація)); структура та наповнюваність робочого місця (структурні елементи: функції, обов’язки, відповідальність – засоби, права, зона впливу); рамкові умови (часові, технологічні, інструментальні); вимоги до вхідних випробувальних процедур при прийомі на роботу як до таких, що відповідають встановленим нормам (критеріям) оцінки, тощо;

виписати вимоги до вимірювання ефективності діяльності фахівців та вимоги до атестації практичних психологів».

У висновках Звіту про громадське обговорення проєкту професійного стандарту за професією «Практичний психолог (заклад освіти)», зазначено, що автори проєкту, готуючи кінцевий варіант тексту Стандарту, відхилили три останні пропозиції як такі, «які не є предметом регулювання професійного стандарту, регулюються іншими нормативно-правовими актами, не відповідають Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 373, та Методиці розроблення професійних стандартів, затвердженій наказом Міністерства соціальної політики України від 22.01.2018 № 74, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2018 р. за № 165/31617» [1] .

Можемо зробити висновок, що створення Стандарту професії у досвіді функціонування вітчизняної психологічної служби є першою такою спробою, і є сподівання, що наступний перегляд стандарту, що планується на листопад 2025 року, усуне ряд існуючих нині неузгодженостей та нормативно-правових колізій.

Стаття на сайті інституту: http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/58071

Більш детальне обговорення нововведеного документу тут: https://www.facebook.com/osvita.ua/posts/4252947834732283/; https://www.facebook.com/psytetianaart/posts/4001114759907589?__tn__=K-R; https://www.facebook.com/groups/1310246369325912/permalink/1406287879721760/. Зацікавлених спеціалістів запрошуємо до діалогу.

Використані джерела:

1. Звіт за результатами громадського обгововорення  проєкту Професійного стандарту за професією «Практичний психолог». 2020. Липень, 20. 15 с. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/ministerstvo-osviti-i-nauki-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proekt-profesijnogo-standartu-za-profesiyeyu-praktichnij-psiholog

2. Науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти в умовах децентралізації (моделі, досвід) : колективна монографія / наук. ред. В.Г. Панок. Київ : Ніка-Центр, 2020. 152 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/722337/1/nauk-metod-zabezp-dialnosti.pdf?fbclid=IwAR20cmk4H2v3spEiIG1q4DIU2GIH4ozKSml4P6niO02o1XsRB4Da3Tu5iBA

3. Положення про психологічну службу у системі освіти України: наказ Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 р. № 509. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18

4. Про затвердження професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти: лист Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 р. № 6/1427-20. 31 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/12/Standart_Praktychnyy_psykholoh.pdf

5. Про затвердження професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти»: наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 24.11.2020 р. № 2425-20. 30 с. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&isSpecial=True&id=22469103-4e36-4d41-b1bf-288338b3c7fa&title=RestrProfesiinikhStandartiv

Підготувала Т.Артеменко, методист Черкаського обласного навчально-методичного центру психологічної служби

Надруковано:

Артеменко Т. Знайомимося – професійний стандарт „Практичний психолог закладу освіти”. Черкаський освітянський портал. 2021. Січень, 11. 7 с. URL: http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/58071

…

http://psycenter.at.ua/news/znajomimosja_profesijnij_standart_praktichnij_psikholog_zakladu_osviti/2021-01-11-200