АНОТАЦІЯ ДОСВІДУ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ОЛЕНИ МАНЗІ  «КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА РОБОТА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ»

Тема досвіду: «Корекційно-розвиткова робота практичного психолога у закладі освіти»

Автор досвіду: Манзя Олена Олександрівна, 22.11.1971 р.н. Практичний психолог, освіта вища; закінчила Черкаський Державний педагогічний інститут, 1994 рік, спеціальність «Вчитель російської мови і літератури»; Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2004 рік, спеціальність «Практичний психолог». Загальний педагогічний стаж 11 років, на посаді психолога 8 років; голова методичного об’єднання практичних психологів Городищенського району Черкаської області. У 2018 році атестаційною комісією відділу освіти присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії».

Адреса досвіду: опорний навчальний заклад Городищенська ЗОШ I – III ст. № 3 Городищенської районної ради Черкаської області.

Досвід вивчався у 2017-2018 н.р. директором Городищенського районного учбово-методичного центру практичної психології Л.П. Хоменко, методистом Черкаського обласного центру практичної психології та соціальної роботи Т.Б. Артеменко.

Актуальність досвіду. Перші враження про себе і про світ дитина отримує в сім’ї. Але її особистість, громадянська позиція, моральні якості, соціальні контакти формуються під час першої системної самостійної діяльності – упродовж навчання. Тому центральну роль у вихованні громадянина, який є особистістю, патріотом та новатором, має виконувати система загальної середньої освіти – Нова українська школа, яка має стати авангардом, рушійною силою тих змін, які відбуваються у суспільстві. Для сучасного етапу формування освітнього простору характерною тенденцією є спрямування на забезпечення психологічного розвитку учнів, задоволення їхніх базових потреб у особистісному зростанні. Побудова нової системи освіти вимагає спеціальної роботи з виховання особливої, головної компетентності людини – здатності до саморозвитку та самоорганізації діяльності, формування лідерських рис, відповідальної поведінки, планування свого успіху та вміння керувати собою. Глибокі соціально-економічні та духовні зрушення, що відбуваються в Україні, сприяють утвердженню особистості як найвищої соціальної цінності, найповнішому розвитку її здібностей, задоволенню широких потреб, забезпеченню гармонізації міжособистісних стосунків. Практична реалізація цих завдань багато в чому залежить від самої особистості, її здатності вільно орієнтуватися в соціальному просторі, розуміти особливості розвитку й самореалізації, оволодівати науковою інформацією. Саме тому корекційно-розвитковий аспект набуває особливого значення у структурі фахової діяльності спеціаліста психологічної служби загалом і практичного психолога зокрема.

Вид досвіду: новаторський. У Городищенському районі вперше охоплено навчанням на факультативних курсах психологічного спрямування учнів молодшої шкільної ланки опорного навчального закладу Городищенської ЗОШ I – III № 3. Факультативні заняття відвідують усі учні на двох паралелях 2-х, 3-х, 4-х класів. Така структура навчальної діяльності забезпечує ряд переваг та суттєво впливає на результативність діяльності як учнів, так і практичного психолога, а саме:

існує визначений час для активної роботи практичного психолога із дітьми, системність у діяльності та можливість вчасно реагувати, вирішуючи актуальні задачі розвитку;

здійснюється превентивність (попередження можливих поведінкових, навчальних, емоційних, інших проблем);

забезпечується формування і розвиток соціальних і комунікативних навичок у молодших школярів;

реалізується ранній корекційний вплив;

відбувається формування ключових психологічних компетентностей відповідно до вікових норм;

є умови для активної взаємодії практичного психолога з педагогами і батьками, потенційні можливості для психологічної просвіти та навчання дорослих учасників освітнього процесу.

Ідея та мета досвіду. Основною метою діяльності практичного психолога є втілення концепції Нової української школи, що орієнтована на особистість кожного учасника освітнього процесу, підвищення якості та забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження психічного здоров’я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх учасників освітнього процесу, посилення розвивальної компоненти системи освіти, захист психічного і соціального здоров’я дитини через системну корекційно-розвиткової роботи, починаючи з молодшої ланки навчання.

Технологія досвіду. Корекційно-розвиткова робота практичного психолога здійснюється у тісній співпраці з педагогами та батьками, її зміст часто визначається запитом значимих для дитини дорослих, оскільки компетентність дорослого слугує для підкріплення і закріплення очікуваних позитивних змін в особистісному розвитку дитини. Зауважимо, що корекційно-розвиткова робота – це та діяльність, яка, на відміну від традиційного освітнього процесу, дає змогу ефективніше розвивати дитину, розкривати й реалізовувати її здібності в різних сферах, а також здійснювати корекційний вплив на вже сформовані якості особистості чи моделі поведінки з метою їх зміни, в той час як основне завдання розвивальної роботи полягає у формуванні у дитини психологічних якостей відповідно віку, з урахуванням опори на ресурсні можливості дитини.

Розвиткова і корекційна робота мають розгортатися як процес впливу на особистість дитини в цілому відповідно до таких принципів: ґрунтування корекційно-розвиткової роботи на результатах психодіагностики; змістове наповнення й організація корекційно-розвиткової роботи має забезпечувати цілісний вплив на особистість дитини; орієнтації на вікові норми в зоні найближчого розвитку дитини; урахування індивідуально-психологічних та особистісних відмінностей дитини тощо.

У відповідності до цих принципів при виборі цілей, завдань, способів і програм психокорекційної роботи мають бути враховані потреби й інтереси дитини, особливості пізнавальних здібностей, емоційно-вольової сфери, соціальних установок і навичок, міра стомлюваності, а також орієнтація на ресурси того соціального й культурного середовища, до якого належить учень.

Виділимо основні напрямки реалізації корекційно-розвиткової роботи у кожній ланці шкільного навчання.

1) Адаптація дітей до умов шкільного навчання (цільова група - першокласники і учні 5-х, 9- х класів на етапі переходу до середньої та старшої школи).

У п’ятикласників на цьому етапі можуть спостерігатись такі труднощі як порушення стосунків із однокласниками та конфлікти з учителями, тривожність, дратівливість - як наслідок навчального перенавантаження, тощо. Слід зазначити, що інтенсивність дезадаптаційних проявів у поведінці п’ятикласників значно нижча у тих класах, котрі мали досвід групової та індивідуальної корекційно-розвиткової роботи. З метою попередження проявів дезадаптації п’ятикласників розроблено цикл корекційно–розвиткивих занять та «Корекційна програма з попередження агресивності та підвищення рівня самооцінки учнів». Для батьків першокласників розроблено тренінг з метою сприяння емоційному зближенню батьків та дітей, залучення батьків у освітній процес як рівноправних учасників.

Класні колективи 9-х класів на етапі переходу до старшої школи зазнають суттєвих змін: кількість учнів зменшується, на основі кількох класних колективів формується один. Із метою згуртування класних колективів та самопізнання заняття з елементами тренінгу часто проводяться за межами шкільного приміщення.

2) Розвиток соціальної компетентності учнів через групові форми корекційно- розвиткової роботи (цільова група - учні молодшої та середньої ланки).

Ми вважаємо, що школа – це модель суспільства в мініатюрі, яка відтворює систему основних цінностей. Стиль взаємостосунків з учителем та в колективі однолітків формує у дітей систему ціннісних орієнтацій, навички взаємодії у групі тощо. Поняття «соціалізація» включає освіту, виховання, а також усю сукупність стихійних, не запланованих впливів на особистість, котрі бачить практичний психолог і які стають предметом корекційного впливу. У рамках районних семінарів практичних психологів було розроблено та проведено корекційно-розвиткові заняття «Працювати разом легко» (для підлітків) та «Дружити цікаво і відповідально» (для молодших школярів), учасниками яких були діти, педагоги та психологи. Учні отримали унікальний досвід взаємодії з дорослими, з якими вони познайомилися безпосередньо на занятті. Спеціалісти, у свою чергу, отримали досвід взаємодії з класним колективом, у якому вперше у 2014 – 2015 роках упроваджено інклюзивне навчання.

3) Розвиток емоційної компетентності школярів на різних вікових етапах. Аналіз змісту соціальних запитів від учнів визначає актуальність формування навичок психогігієни їхнього емоційного життя, що пов’язано із зростанням інтенсивності і частоти емоційних навантажень не лише для дітей, але і для дорослих. Зважаючи на це були визначені основні завдання корекційно-розвиткової роботи на кожному віковому етапі:

молодші школярі – розширення словника емоцій, вербалізація почуттів, корекція важких для переживання емоцій; з метою розвитку емоційної сфери молодших школярів було розроблено та проведено корекційно-розвиткові заняття для молодших школярів «Світ емоцій», представлені на виставці передового педагогічного досвіду «Освіта Черкащини- 2016»;

середні класи – розуміння емоцій інших та диференціація власних, усвідомлення та керування почуттями;

старші класи – усвідомлення почуттів при їхній малій інтенсивності, керування емоціями, переживання важких емоційних станів;

дорослі (педагоги, батьки) – надання емоційної підтримки, визнання як противага знеціненню, попередження емоційного вигорання, надання підтримки і захисту дітям у складних життєвих обставинах. Сучасна школа більш орієнтована на формування та розвиток в учнів IQ. Достатній рівень емоційного інтелекту є важливим засобом успішної самореалізації особистості. Ми вважаємо, що формування емоційної грамотності у педагогів, адміністрації школи – важливий чинник формування безпечного освітнього середовища, тому активно впроваджуються заняття для педагогів з метою підвищення емоційної грамотності, а саме «Психологічні аспекти педагогічного спілкування», «Звідки беруться «проблемні» діти?» та ін. Досвід дослідно-експериментальної роботи «Освітньо-інформаційне середовище як фактор цілісного розвитку особистості» з проблеми «Технології запобігання синдрому емоційного вигорання вчителів у процесі інноваційної діяльності» дає можливість цілеспрямовано впливати на психологічний клімат в колективі, сприяти попередженню професійного деформування педагогів через упровадження навчального тренінгу «Світити, не згораючи». «Емоційне благополуччя вчителя як один із чинників успішної професійної діяльності» - тема роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів, для якого розроблене заняття для педагогів та пам’ятка «Як допомогти собі самому?» з метою запобігання руйнівного впливу стресу на здоров’я людини.

4) Інклюзія як новий напрям у роботі практичного психолога представлений авторським методичним посібником до програми Жук Т.Я. «Корекційно-розвивальна програма: Розвиток психомоторики та сенсорних процесів у дітей з розумовою відсталістю» (із досвіду впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в ОНЗ – Городищенська ЗОШ I – III ст. № 3). Даний посібник може використовуватися практичними психологами при проведенні індивідуальних корекційно- розвиткових занять у інклюзивних класах. Запропоновані матеріали можна використовувати також у звичайних класах, плануючи індивідуальні та групові корекційно-розвиткові заняття.

Результативність. Якість корекційно-розвиткової роботи зумовлена забезпеченням ряду факторів, таких як регулярність, плановість, системність занять; сталий контингент учасників; охопленість переважної кількості учнів молодших класів; активна позиція класного керівника і батьків; мотивованість учнів (бажання учнів йти на урок, зацікавленість).

За об’єктивними (опитування, діагностування, цілеспрямоване спостереження) і суб’єктивними (відгуки учасників) критеріями оцінки результативності діяльності, ми відмічаємо позитивну динаміку у взаємодії класного керівника з учнями, учнів з учнями, у пізнавальній активності учнів; відбувається полегшення проходження процесу адаптації до навчання у середній ланці п’ятикласниками; поліпшується комунікативна культура учнів і педагогів у процесі навчальної взаємодії.

Крім того, важливим результатом роботи є можливість реалізувати не лише корекційно-розвиткові, але і просвітницькі цілі. Ми відмічаємо зростання мотивації батьків до активної участі у житті дитини та ріст кількості звернень батьків із запитами щодо індивідуального консультування.

Рекомендована література з проблеми досвіду:

1. Манзя О.О. Проблема соціалізації девіантних підлітків / О. Манзя // Матеріали міжнародного освітнього форуму «Особистість в єдиному освітньому просторі», 07-18 квітня 2014 р., м. Запоріжжя: електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. – 2014. - Випуск № 3 (17). – 117 с.

2. Манзя О.О. Освітньо-інформаційне середовище як фактор цілісного розвитку особистості / О. Манзя // Збірка статей / за ред. В.М. Сиченко. – 2015. - Випуск 3. - Київ. – 86 с.

3. Манзя О.О. Світ емоцій / О. Манзя // Просвітницько-профілактична та превентивна робота спеціалістів психологічної служби: Навчальний посібник / Авторський колектив практичних психологів ГРУМЦПП. – Городище, 2016. – 56 с.

4. Манзя О.О. Корекційно-розвивальна програма «Розвиток психомоторики та сенсорних процесів у дітей з розумовою відсталістю» : із досвіду впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в ОНЗ - Городищенська ЗОШ I - III ст. № 3 : Методичний посібник / О. Манзя. – Городище, 2018. – 24 с.

5. Організація діяльності класного керівника з батьками : матеріали районного практикуму–семінару практичних психологів / О. Манзя. - Городище, 2014. // url : https://sites.google.com/site/grumcpp/storinka-prakticnogo-psihologa/dosvid.

Підготувала методист Т.Б.Артеменко, травень, 2018 р.

Для підготовки анотації використано методичні рекомендації КНЗ ЧОІПОППЧОР

http://oipopp.ed-sp.net/node/320