Анотація досвіду практичного психолога В.М.Ракітіної

Тема досвіду: «Застосування транзакційного аналізу в системі освіти».

Автор досвіду: Ракітіна Вікторія Миколаївна, 08.05.1973 р. н. Практичний психолог, освіта вища; закінчила: Черкаський Державний педагогічний інститут, 1995 рік, спеціальність «Вчитель української мови, літератури та історії»; Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Григорія Сковороди 2005 рік, спеціальність «Практичний психолог в закладах освіти». Загальний стаж 22 роки, на посаді психолога 13 років; голова методичного об’єднання практичних психологів міста та керівник інтервізійної групи для спеціалістів психологічної служби міста; член Української та Європейської асоціації транзакційного аналізу з 2010 року, з 2015 рік – кандидат на звання СТА(р) від УАТА,ЄАТА; у 2016 році підтвердила кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»; присвоєно звання «практичний психолог-методист».

Адреса досвіду: гімназія ім. С. Д. Скляренка Золотоніської міської ради Черкаської області.

Досвід вивчався у 2016-2017 рр методистом Т.Б.Артеменко.

Актуальність досвіду. У процесі формування комфортної шкільної атмосфери ключову роль відіграє шкільний психолог, оскільки саме він стає унікальною об’єднуючою ланкою, яка забезпечує формування і розвиток багатофункціонального колективу в індивідуальному природному темпі.

У сучасному світі, який зазнає щоденних динамічних змін, роль психолога зростає ще більше, а його праця вимагає інноваційного підходу до вирішення нестандартних завдань та ситуацій. Сьогодення психологічної практики вирізняється різноманіттям нових технологій та вимагає від фахівця здатності бути в курсі цих новацій, мати неабияку гнучкість у вивченні та удосконаленні своїх професійних навичок. Зважаючи на те, що транзакційний аналіз - це відносно нове, однак ефективне психологічне підґрунтя професійної спроможності у допомозі учасникам освітнього процесу, стає зрозумілим інтерес до вивчення та засвоєння даного методу та упровадження його у освітню практику.

Потреба вивчення і поширення досвіду обґрунтована такими освітніми задачами, як створення дружнього до дитини навчально-виховного середовища, підтримання засад психологічного здоров'я усіх учасників навчально-виховного процесу, пропагування психологічних знань серед широких верств населення, зокрема, батьківської громадськості, зростання професіоналізму педагогів.

Вид досвіду — новаторський. У Черкаській області вперше автором досвіду запропоновано технологію упровадження здобутків однієї з ведучих психотерапевтичних світових шкіл – школи транзакційного аналізу – у навчально-виховний процес закладу. Втілюючи концепцію, техніки та технології методу, автор тримала позитивні результати у застосуванні таких форм роботи практичного психолога, як консультування, просвіта, навчальна та організаційно-методична робота.

Ідея та мета досвіду полягає у забезпеченні практичного застосування методу транзакційного аналізу шкільним психологом у процесі створення комфортного психологічного клімату у навчальному закладі; реалізація завдань досвіду слугує для підвищення професійної компетентності практичних психологів у галузі освіти, практикуючих консультантів, удосконалення знань, умінь та навичок консультування. Упровадження досвіду дасть змогу: актуалізувати потреби фахівців щодо сучасних парадигм практичної діяльності, зокрема, транзакційного аналізу; удосконалити знання, уміння та навички консультування; ознайомити широке коло користувачів психологічних послуг освіті з основами теорії ТА; запровадити у практичну діяльність засади ТА; створити професійну атмосфери взаємодопомоги та самодопомоги для педагогів та фахівців-консультантів; сприяти професійному зростанню фахівців.

Технологія досвіду. Транзакційний аналіз, або ТА - це своєрідна філософія особистості та людських стосунків, модель для аналізу поведінки та взаємодій (транзакцій) між людьми, а також ефективний метод налагоджування комунікацій у будь-яких групах, колективах чи організаціях. Цей метод може застосовуватися у роботі з людьми, незалежно від їхньої культури та рівня освіти. Крім того, він ефективно об’єднує в собі теорію і практику, розум та емоції, сприяє актуалізації та усуненню внутрішніх конфліктів, звільняє особистість від надмірної адаптивності та критичності. Наслідки застосування ТА інколи просто вражають своєю неочікуваністю та природністю.

У галузі практичного застосування ТА використовують і в системі освіти. Він допомагає вчителям і учням краще розуміти свою поведінку, зберігати визначеність у спілкуванні і уникати непродуктивних конфронтацій. Особливо ефективний він у сфері психологічного консультування. ТА є могутнім засобом підготовки управлінських кадрів, тренінгу навичок спілкування й організаційного аналізу.

Завдяки вивченню та застосуванню цього методу практичні психологи, соціальні педагоги, педагоги та батьки зможуть навчитись розуміти і професійно застосовувати:

теорію особистості, яка показує, як люди «влаштовані» психологічно і як вони виражають свою індивідуальність у поведінці; для цього використовується відома модель его-станів (Родитель, Дорослий, Дитина);

теорію комунікації, яка використовується для аналізу взаємодії людей, аналізу систем та організацій;

теорію дитячого розвитку; концепція сценарію життя пояснює, як у дитинстві відбувається утворення патернів (прикладів) нашої поведінки; в рамках концепції сценарію життя ТА можливо осягнути, чому ми продовжуємо використовувати стратегію дитячої поведінки в дорослому житті навіть тоді, коли це призводить до руйнівних та болючих результатів.

Транзакційний аналіз представляє теорію особистості і систематичну психотерапію з метою розвитку та зміни особистості. Серед психологічних підходів він є унікальним за глибиною теорії і широтою діапазону застосування.

ТА включає в себе і теорію комунікації. В області практичного застосування даний психологічний напрям є системою психотерапії, яка використовується при терапії всіх типів психологічних розладів (починаючи від повсякденних життєвих проблем і закінчуючи психозами), а також методом при терапії окремих людей, груп, подружніх пар і сімей. Поза терапевтичною областю ТА застосовується в системі освіти, допомагаючи викладачам та учням плідно спілкуватися, уникаючи непотрібних конфліктів.

Джерелом психологічного комфорту школи виступають в першу чергу організаційно-комунікативні умови освітнього середовища, тобто організація міжособистісних взаємодій суб'єктів. Дії педагога з конструювання комфортного середовища полягають у забезпеченні найбільш сприятливих умов для взаємодії та у тому, щоб дати можливість учню проявитися повною мірою як особистості. Психологічний комфорт вказує на стан радості, задоволення, які дитина переживає, перебуваючи в освітньому закладі. Ці стани пов'язані як з процесом навчання (інтелектуальним комфортом), так і з організацією предметного оточення (фізичним комфортом). Взаємодія всіх учасників освітнього процесу всередині навчального закладу породжує особливе середовище, атмосферу учнівського життя, при якій взаємодія побудована на основі досягнення взаємної довіри, розуміння, комфортного стану всіх учасників. При цьому відносини характеризуються такими якостями як довіра, повага, вимогливість, почуття міри, справедливості, доброти. У цілому, стан комфорту несе з собою почуття задоволення власною діяльністю, позитивні мотиви до її продовження, що, у свою чергу, веде до індивідуального розвитку особистості кожної дитини. Використання ТА в освітньому середовищі є запорукою психологічного комфорту всіх учасників навчального процесу, тому що саме цей метод ґрунтується на засадах відкритості і домовленості (укладанні контракту).

Автором була проведена робота, метою якого було виявлення можливості застосування технік ТА для гармонізації міжособистісних відносин і створення комфортного психологічного клімату в учнівській групі. У процесі роботи була складена програма тренінгових занять, яка включала як теоретичний матеріал, так і практичні заняття, а саме: 1) діагностику его-станів особистості; 2) аналіз транзакцій (взаємодії); 3) визначення основних життєвих позицій; 4) робота з драматичним трикутником Карпмана (подолання маніпулятивних позицій у взаємодії).

Его-стани діагностувалися за допомогою модифікованого опитувальника Д. Джонгварда для визначення типу поведінки (Родитель, Дорослий, Дитина). Аналізувалися жести, вираз обличчя, тон голосу, часто вживані слова. Зазначалося, що всі три структурні частини завжди присутні в особистості будь-якої людини, але бажано, щоб вони знаходилися в гармонійному поєднанні.

При аналізі чинників контролю і виховання стану Родителя в особистості зазначалося, кого із батьків (батька, матір, інших впливових фігур з дитинства) вони копіюють у своїй поведінці, які думки і почуття супроводжують цю поведінку.

Аналізуючи фактори Адаптивної і Вільної Дитини, старшокласники згадували ситуації дитинства, коли вони поводилися подібним чином, визначався вік і почуття, пережиті у цьому віці, а також причини перенесення цих деструктивних способів поведінки на події повсякденного життя.

Аналіз факторів Дорослого складався з усвідомлення того, що поведінка учасників дослідження не є “програванням” ситуацій дитинства, а відрізняється раціональним ставленням до людей і подій, одначе саме ця раціональність і «правильність» часто заважає взаємодіяти з оточуючими.

Крім того, визначалося відсоткове співвідношення его-станів на теперішній момент, аналізувалося, наскільки воно заважає або, навпаки, допомагає в міжособистісних стосунках. Пропонувалося змінити звичні способи реагування, якщо взаємини з оточуючими людьми зовсім не були комфортними і викликали напруженість. Відзначалися зміни у взаєминах (у динаміці).

Давалося домашнє завдання: скласти егограму за Дж. Дюссо протягом тижня (до наступного заняття), при цьому акцент робився на міжособистісні відносини в групі, які повинні бути скоректовані. Результати порівнювалися з раніше отриманими, аналізувався емоційний стан досліджуваних.

Аналіз спілкування дозволив виявити негативні патерни поведінки в різних соціальних ситуаціях. Розглядалися різні види транзакцій, зазначалося, як змінюється ситуація взаємодії при зміні ланцюжків транзакцій. При проведенні даного заняття учасниками усвідомлювалося те, що неправильно побудована взаємодія є причиною конфліктних ситуацій і дискомфорту у взаєминах всередині групи. Старшокласники самостійно і за підтримки групи програвали свій новий стиль спілкування, знаходили нові, більш комфортні шляхи виходу з конфлікту.

Наступний етап полягав у визначенні основних життєвих позицій - фіксованих емоційних установок. Давалася як особистісна, так і клінічна характеристика шкідливих звичок, хронічних соматичних захворювань, що супроводжують кожну життєву позицію. Складався індивідуальний профіль прогладжувань (виявлення підтримки), були проведені вправи «Карусель самопогладжувань» і «Прохання про підтримку». Такі вправи, як правило, викликають позитивні емоційні сплески, що говорить про дефіцит похвали, схвалення, моральної підтримки та безумовного прийняття в житті дітей. Проведені заняття виявилися емоційно насиченими та тривалими, викликали зацікавленість та бажання взаємодіяти і надалі.

Робота з драматичним трикутником Карпмана (Переслідувач, Жертва, Рятівник) показала, що більшість учнів неправильно оцінюють себе і відповідно неправильно інтерпретують ставлення до них оточуючих. У процесі практичних занять були програні інші, більш ефективні патерни поведінки. Для закріплення результатів були проведені вправи «Подарунок», «Лист недоброзичливцю», «Я людина, яка ...» і т.п., а також медитативні і арт-терапевтичні техніки.

Упродовж занять спостерігалася позитивна динаміка у взаєминах всередині групи: старшокласники стали більш відкрито висловлювати свої почуття по відношенню до тих чи інших подій свого життя, з повагою і співчуттям вислуховували інших. У процесі рефлексії відбулося багато корисних усвідомлень, які стали чинниками майбутніх змін у поведінці.

Таким чином, можна зробити висновок про достатню ефективність даної програми роботи з учнями і запропонувати її для корекції взаємин у групах старшокласників.

За такою ж схемою можливе проведення групових занять з педагогами у групі особистісного росту. План проведення таких занять доповнений відомостями про психологічні ігри, життєвий сценарій, шкалу емоційної грамотності К.Стайнера.

У результаті оволодіння своїми емоціями кожен з дорослих учасників групи в результаті зможе будувати стосунки з оточуючими, перебуваючи в осмисленні своїх переживань, озвучувати свої потреби конструктивно, не порушуючи кордони інших та оберігаючи свої. Фокус комунікації у такому випадку направлений, в основному, на взаємодію з підлітками, оскільки спілкування з ними викликає найбільші труднощі у вчителів. Застосування та розуміння структури шкали емоційної грамотності дає педагогу можливість краще розуміти та усвідомлювати свої емоції та емоції інших і може використовуватись ним у повсякденній роботі.

Важливим є застосування основ ТА у роботі з батьками під час індивідуальних консультацій та у просвітницькій роботі. Виступи на батьківських зборах на теми, розроблені в ключі транзакційного аналізу та пов’язані з віковими особливостями дітей, зі стилями сімейного виховання, є, по суті, теоретико-прикладними, адже батьки можуть відразу відслідкувати, де і в чому полягають їхні труднощі у вихованні чи спілкуванні з дітьми. Такі теми як “Стадії розвитку особистості дитини”, ”Основи грамотного батьківства”, “Особливості підліткового гніву”, “Чому насправді я вчу свою дитину”, “Роль емоційних погладжувань у системі сімейних відносин” є дієвими для вирішення труднощів у спілкуванні та взаємодії з дітьми.

Значною ділянкою роботи практичного психолога є участь у проведенні теоретико-практичних семінарів. Зокрема, семінарська програма “ТА в системі освіти”, розроблена на основі аналізу прямих та прихованих транзакцій, направлена на розуміння процесу прихованої взаємодії, яка найчастіше і буває джерелом неконструктивних взаємин. Програма зарекомендувала себе як ефективну для аудиторії у складі заступників із виховної роботи та класних керівників.

Для успішного консультування батьків на семінарському занятті “Система роботи з проблемними сім’ями” для працівників психологічної служби була представлена схема економії погладжувань, за допомогою якої в ході консультації можна визначити, на якому рівні з’явилась проблема, тим самим дозволяючи швидше її усунути.

У процесі індивідуального консультування добре сприймається ідея станів Я (навіть дітьми молодшого віку). Цьому сприяє проста мова ТА. Вивчивши зміст і мотиви всіх трьох своїх станів, учні починають краще вчитися, тому що ясно уявляють свої наміри і бажання. Упровадження ТА підходу виявило, що навчальні заходи є більш ефективними, якщо їхні учасники звернені до всіх трьох станів Я. Особливо важливо враховувати, що Вільна Дитина є джерелом творчості і енергії особистості, в зв’язку з чим її найперше треба залучати до процесу навчання. Педагогу також треба мати вільний доступ до всіх своїх станів. Більшу частину часу йому слід демонструвати Доросле вирішення проблем. Часто йому треба буде встановлювати чіткі межі поведінки для учнів з позитивного Родителя-Контролера чи виявляти турботу про них з позитивного Турботливого Родителя. Він також може ввійти і в стан Дитини, щоб показати приклад безпосередності, інтуїції і радості пізнання нового.

Аналіз транзакцій може сприяти ясному, продуктивному й вільному від прихованих дій спілкуванню між вчителями та учнями. Використання можливостей вибору допомагає вчителям і учням виходити із “заблокованих” взаємодій типу Родитель-Дитина.

Виявлення директивної поведінки та відмова від неї також може сприяти поліпшенню взаєморозуміння та створенню простору безпеки та комфорту. Існує суттєва різниця між тим, щоб учитися чомусь і намагатися учитися цьому. Уроки виходять більш ефективними, коли вчитель використовує свій час, а не поспішає його використати. Учні поліпшують свої пошукові навички, коли охоплюють достатній обсяг матеріалу, а не намагаються охопити його весь, щоб Бути Досконалим. Саме темі установок поведінки – Будь Досконалим, Намагайся, Радуй інших, Поспішай, Будь Сильним - присвячена науково-дослідницька робота автора “Визначення змісту життєвого сценарію на прикладі аналізу казкового героя“. Застосувавши теорію транзакційного аналізу, старшокласники вивели формулу залежності перебігу сценарного процесу від вище згаданих поведінкових установок.

Увага до стереотипів прогладжування та структурування часу в освітній сфері цілком виправдана. Уклад існуючої системи освіти надає виняткові можливості для психологічних ігор. Учні можуть грати в такі ігри, як “Дурень”, “Ти мене не примусиш” чи “Ну зробіть що-небудь”. Вчителі можуть грати в “Подивися, як я старався”, ”Я лише намагався тобі допомогти”, ”Чому б тобі не …” чи в “Критикана”. Знайомство з аналізом ігор дозволяє вчителям та учням уникати таких непродуктивних взаємодій, продовжуючи замість цього дійсно вчити і вчитися.

Сфера освіти особливо сприятлива для появи симбіотичних очікувань. Сучасні підходи в освіті розділяють точку зору ТА на симбіоз як на нехтування здібностями обох сторін. Знайомство з концепцією Шіффів допомагає вчителям не входити в симбіоз і користуватися всіма трьома своїми станами. Вчителі можуть розпізнавати чотири форми пасивної поведінки і протистояти їй, а не втягуватись в ігри.

Використання контрактів на взаємодію допомагає викладачам і учням досягати ясної, відкритої домовленості про те, чим слід займатися кожному з них, і як вони можуть це робити щонайкраще.

Результативність досвіду. Застосування автором корекційно-розвивальної програми роботи з учнями, навчально-просвітницьких занять з педагогами, практичними психологами, батьками, проведення консультацій з використанням концепції, методів, технік та прийомів транзакційного аналізу упродовж останніх п’яти років довели свою ефективність за такими показниками, як зростання психологічного комфорту у закладі, поліпшення навчальних показників, зростання суб’єктивної задоволеності від навчання та праці, зменшення кількості конфліктних ситуацій, зниження рівня тривожності серед учнів, удосконалення консультативних навичок практичних психологів та навичок взаємодії з класними колективом у педагогів, зростання довіри та кількості звернень батьків до школи.

Рекомендована література з проблеми досвіду.

1.Ракітіна В.М. Емоційні погладжування в педагогічних конфліктах // Директор школи. – 2012. - №1(61). – С.22-25.

2.Парходько Г, Ракітіна В. Місце емоційних погладжувань в ситуації виникнення та вирішення педагогічних конфліктів // Конфлікт в освітньому середовищі як потреба змін [Текст] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (20.09 – 15.10.2011, м. Черкаси) / за ред. Т.Б.Артеменко, В.М.Боголія. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2012. – 110 с. – С.60 – 68. - Режим доступу до ресурсу: http://library.ippro.com.ua/attachments/article/210/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%96.pdf. (Сертифікат ЧОІПОПП №94 від 14.10.2011).

3.Ракітіна В.М. Використання шкали емоційної грамотності у роботі психолога і педагога // Досвід оптимізації доросло-дитячих стосунків в освітньому просторі [Текст] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, 15-29 лютого 2013 року) / за ред. Т.Б.Артеменко. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2013. – 60 с. – С.35-39. - Режим доступу до ресурсу: http://library.ippro.com.ua/attachments/article/277/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE-%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%20.pdf. (Сертифікат ЧОІПОПП № 1678 від 29 лютого 2013).

4.Ракітіна В.М. Створення психологічного комфорту у навчальному закладі засобами транзакційного аналізу // Системний підхід у наданні допомоги суб’єктам освіти [Текст]: матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (10.02–17.03.2014, м. Черкаси) / за ред. Т.Б.Артеменко. – Черкаси: ЧОІПОПП, 2014. – 60 с. – С. 43-49. - Режим доступу до ресурсу: http://library.ippro.com.ua/attachments/article/347/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4d.pdf. (Сертифікат ЧОІПОП № 3291 від 17.03.2014).

5.Ракітіна В.М. Психологічний супровід підтримуючих медіакомунікацій у концепціях транзакційного аналізу // Вплив сучасного інформаційного простору на психічний розвиток дитини [Електронний ресурс] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, ЧОІПОПП, травень 2013 р.). (Сертифікат № 2037 від 30 травня 2013).

6.Ракітіна В. Успішне проходження стадії структури як запорука розкриття творчих здібностей автономної особистості // Психологічний супровід розкриття творчого потенціалу особистості [Електронний ресурс] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, 20-29 квітня 2015 року). - Режим доступу до ресурсу: http://oipopp.ed-sp.net/node/12485. (Сертифікат КНЗ ЧОІПОПП ЧОР №5069 від 29 квітня 2015).

7.Ракітіна В.М. Емоційна грамотність як складова професійного потенціалу педагога // Функціонування фахівця у професійному просторі як умова збереження його ідентичності [Текст] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, 22-26 лютого 2016 р.) / ред. Т.Б.Артеменко. – Черкаси: КНЗ ЧОІПОПП ЧОР, 2016. – 88 с. – С.67-74. - Режим доступу до ресурсу: http://oipopp.ed-sp.net/node/16359. (Сертифікат КНЗ ЧОІПОПП ЧОР № 6926 від 22-26 лютого 2016).

8.Ракітіна В.М. Історія одного «ремонту», або Психологічний супровід процесу творчої взаємодії // Профілактика негативних явищ в освітньому середовищі шляхом упровадження програм та проектів [Електронний ресурс] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, КНЗ ЧОІПОПП ЧОР, 27.05-31.05.2016). - Режим доступу до ресурсу: http://oipopp.ed-sp.net/node/17262. (Сертифікат КНЗ ЧОІПОПП ЧОР №7978 від 31 травня 2016).

9.Ракітіна В.М. Дай руку, першокласнику! Особливості адаптаційних механізмів дитини з точки зору транзакційного аналізу // Шкільному психологу. Усе для роботи. - 2016. - №8(92), серпень. – С. 12-14.

10.Ракітіна В. Транзакційний аналіз як ефективний інструмент допомоги учасникам освітнього процесу // Реалізація особистісних компетенцій фахівця у професійній діяльності [Електронний ресурс] : матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції (Черкаси, КНЗ ЧОІПОПП ЧОР, 20-24 лютого 2017 р.). – Режим доступу до ресурсу: http://oipopp.ed-sp.net/node/19778. (Сертифікат КНЗ ЧОІПОПП ЧОР №9002 від 24.02.2017).

11.Ракітіна В. Застосування транзакційного аналізу в системі освіти з метою створення психологічного комфорту в навчальному закладі [Методичний посібник]. – Золотоноша, 2014. - 182 с. (Диплом Департаменту освіти і науки Черкаської ОДА, наказ ДОН ЧОДА №150 від 18.06.2014).

12.Ракітіна В.М. Формування безпечного середовища навчального закладу в умовах інноваційного реформування [Методичний посібник] / В.М.Ракітіна. – Золотоноша, 2017. – 188 с. (Диплом КНЗ ЧОІПОПП ЧОР за результатами участі в XХІІ обласній виставці “Інноваційний пошук освітян Черкащини“, наказ УОН ЧОДА від 01.06.2017 №142).

Додатки: методичний посібник, комп'ютерний диск.

Підготувала методист-практичний психолог Т.Б.Артеменко, травень 2017 р.

Для підготовки анотації використано методичні рекомендації КНЗ ЧОІПОППЧОР http://oipopp.ed-sp.net/node/320