№ 371/01-19 від 02.10.2019

Керівникам органів управління освітою, завідувачам методичних служб, керівникам психологічних служб

Методичні рекомендації

щодо подолання ризиків

інтернет-комунікації дітей і молоді

Суспільство періодично стикається з ситуацією, коли знову і знову в мережі створюються групи з ризикованим контентом та виникають небезпечні активності. Останні події стосуються гри Fire Challenge (Вогняний Челендж). По суті, сумнозвісна гра «Синій кит» та подібні їй повертаються в новому вигляді.

Fire Challenge прийшов до пострадянських країн зі США та Великобританії. Зміст челенджу полягає в тому, щоб хлюпнути на себе (або на когось) займистою рідиною, запалити і тут же швидко загасити полум'я. Процес потрібно встигнути зняти на відео, щоб потім виставити відеоролик в інтернет і набрати перегляди і лайки (схвалення).

Широке поширення Fire Challenge отримав у 2014 році і привернув увагу ЗМІ, включаючи такі газети як The Washington Post, інші. Пожежники, лікарі, влада поширювали офіційні заяви, попереджаючи дітей і батьків про небезпеку. Ряд постраждалих отримали сильні опіки. Підлітки потім зізнавалися: навіть не підозрювали, що челендж закінчиться для них болем і стражданнями. Різкій критиці піддався YouTube за те, що не блокував розміщення відео-випадків Fire Challenge.

Адже готовність підлітків грати в захоплюючі фото- або відеоігри досягла нового рівня завдяки саме новим засобам масової інформації. Підліткові психіатри та дитячі психологи вказують, що «такі нові тенденції можна порівняти тільки з цирковими виставами минулих років - там трюки теж зухвалі і ризиковані». І ці тенденції до посилення видовищності і створення невиправданого ризику напряму пов'язані з ефектами, що їх створюють засоби масової інформації. Коли явище стає публічним, учасники ніби «розгойдують» один одного. Тому з такими інтернет-викликами досить складно боротися.

Керівник психологічної служби Управління ДНС у Черкаській області Леся Коротяєва у зв’язку з останніми повідомленнями місцевої поліції про отримані опіки тіла 11-річною дівчинкою, пропонує не просто попереджати дітей про небезпеку таких ігор, а показувати їм, до чого це може призвести. Спеціаліст говорить про «пряме включення з опікового центру, де вони побачать страждання тих, хто взяв участь в таких іграх. Тільки так діти зможуть усвідомити небезпеку і наслідки подібних челенджів».

Експерти також вказують, що найкращий спосіб захистити своїх дітей від наслідування небезпечних онлайн-викликів - це брати участь в їх житті у мережі, говорити з ними про безпечну поведінку і моделювати її для дітей.

Закцентуємо увагу спеціалістів та батьків на загальних методичних рекомендаціях для профілактики залучення дітей до небезпечних мережевих активностей.

Профілактика залучення дітей до небезпечних ігор, квестів та челенджів буде ефективною за умов:

- коли в закладі освіти буде організовано психолого-педагогічну роботу, спрямовану на надання допомоги дітям в усвідомленні ними життя як головної цінності та на активізацію самопізнання учнів через психологічну просвіту;

- коли дітям буде надаватися системна соціально-психологічна та педагогічна підтримка;

- коли буде організовано роботу, спрямовану на збагачення спеціальної компетентності педагогів, батьків та спеціалістів психологічної служби.

З дітьми доцільно проводити наступну роботу:

- з’ясувати у дітей, що вони знають про випадки потрапляння у небезпечні ігри та квести; будувати заняття чи розповідь, ґрунтуючись на отриманій інформації;

- уникати надання нової для дітей інформації по темі; це може викликати бажання спробувати пограти;

- проводити для дітей заняття на теми, так чи інакше пов’язані з основною темою, наприклад, «Безпека в Інтернеті»; «Цінність людського життя»; «Цінність живого спілкування»; «Критичне мислення», «Інформаційна та медіаграмотність»; «Як працюють маніпуляції», «Як сказати «НІ»; «Моє ставлення до складних життєвих ситуацій»; «Життєвий успіх та шляхи його досягнення»; «Стоп! Мій кордон»; «Національна дитяча «гаряча лінія» – для дітей і про дітей» (або «Національна дитяча «гаряча лінія» – номер, якому я довіряю»);

- для забезпечення грамотної роботи з інформацією рекомендується скористатися методикою «Самоорганізований освітній простір (СООП)», яка допомагає учнівській молоді організовувати роботу в інформаційному потоці так, щоб отримати лише корисну для себе інформацію; використання СООП в освітньому процесі допоможе учням сформувати навички інформаційної комунікації, навчатися працювати в команді, критично мислити, логічно обґрунтовувати свою позицію, розвивати лідерські якості тощо. (Режим доступу: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/)

Для педагогів, освітніх організацій та інституцій рекомендовано:

- впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичні стратегії формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик відповідного спрямування згідно з вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань;

- проводити просвітницькі заняття на такі теми: «Причини зацікавленості дітей небезпечними іграми», «Формування довірчих стосунків між дітьми й батьками», «Індикатори втягнення дітей у небезпечну гру», «Ефективні сучасні методи педагогічного впливу на дітей», «Критичність сприйняття інформації», «Діяльність кіберполіції», «Національна дитяча «гаряча лінія» – надійна помічниця і порадниця»;

- використовувати ігрові та інтерактивні методи і форми роботи, які допомагають сформувати та підтримувати довіру у стосунках з дітьми;

- особливу увагу звертати на певні категорії дітей (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти з дезадаптивних сімей; діти, що отримали різного роду психологічні травми), сприяння захисту їх прав та недопущення соціального відторгнення тощо;

- забезпечувати підтримку розвитку системи позашкільної освіти;

- впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді.

Прикладом однієї з форм роботи закладу освіти може бути акція «Життя прекрасне!»

Нижче наведемо короткий конспект заходу.

Проведення загальношкільних акцій, днів позитиву, тижнів психології сприяє покращенню загальної атмосфери закладу.

Основні робочі принципи організації акцій позитиву такі: необхідно використовувати види роботи, які можуть зробити день неповторним; подія дня повинна охоплювати весь заклад – усіх учнів та дорослих; заходи не повинні заважати освітньому процесу, або це втручання повинно бути мінімальним .

Розвивальні завдання: розвиток комунікативних навичок та соціально-психологічних якостей особистості дитини; розвиток рефлексії; розвиток мотиваційної сфери; розвиток і осмислення системи особистісних життєвих цінностей учнів та педагогів; розширення уявлень про світ людських почуттів та переживань; формування лідерських та організаторських навичок, уміння встановлювати міжособистісні відносини, вирішення проблем ізольованості в класному колективі; формування важливих соціальних навичок і вмінь, здатності до емпатії, вирішення конфліктних ситуацій шляхом співпраці.

Просвітницькі та психопрофілактичні завдання: формування загального настрою оптимістичної тональності в закладі; стимулювання інтересу до психологічних знань та діяльності шкільного психолога; задоволення потреби учнів у сильних та цілісних емоційних переживаннях.

Основна мета акцій – розширення життєвого простору учасників за рахунок внесення в їхнє життя нового додаткового змісту, яскравих кольорів, культурних значень. Важливі особливості акції – ненав’язливість і незвичайність. Акції створюють у закладі особливий настрій, визначають основний емоційний стан; заклад стає єдиним цілим, а люди в ньому – близькими і цікавими співрозмовниками.

Формування творчої команди. До підготовки та проведення акції залучають учнів закладу освіти. Для акції обирають девіз, наприклад: «Мій статус: моє життя прекрасне!», розробляють сценарій акції, підбирають необхідні матеріали, узгоджують ролі учасників.

Реклама акції. Перед проведенням «Дня позитиву» в закладі розміщують оголошення з програмою заходу. Цю інформацію може транслювати шкільний медіацентр; її можна розмістити на сайті.

Оформлення закладу. Для створення святкового настрою в закладі можна використати повітряні кульки, картинки-мотиватори, гумористичні вислови, музику.

Основний етап. Радіоефір. У день проведення акції на перервах лунає музика, транслюються новини закладу, програма акції, притчі. Можна провести радіоефір за заявками учнів, педагогів, адміністрації навчального закладу. Слухачі з задоволенням передають привітання, пісні.

«Веселка настрою». Перед початком навчального дня організатори ставлять скриньку, в яку пропонують кидати квадратик, що відповідає поточному настрою учнів та вчителів; те саме пропонується зробити і в кінці робочого дня. Вранці наступного дня вивішують чотири кругові кольорограми: «Настрій учнів на початку дня і в кінці дня», «Настрій учителів на початку дня і в кінці дня».

Фотосесія «Поділися усмішкою своєю». На перервах у коридорах закладу працює «сонячний фотограф», завдання якого – фотографувати всіх охочих. Фото передаються для трансляції у слайд-шоу. Головна умова для фотографії – радісна усмішка!

«Щасливий квиток». Цю форму роботи використовують для педагогів та батьків. Організатори завчасно готують життєствердні вислови або позитивні судження, афірмації, роздруковують їх на окремих аркушах паперу, які згортають і складають у скриньку. Учасникам пропонується дістати з чарівної скриньки аркуш з позитивним висловом, який сприяє підвищенню самооцінки, впевненості в собі, покращенню настрою.

«Зробимо життя кольоровим». У вестибюлі заздалегідь готують приладдя для проведення акції (столи, фарби, пензлики для малювання, аркуші паперу, харчова плівка для малювання за технікою монотипії, вологі серветки). На перервах діти мають змогу створити різні сюжети, які асоціюються з приємними і важливими випадками, гарним настроєм, позитивними емоціями тощо. Потім роботи вивішують на стенді.

Підготовка позитивних виставок. Таку форму роботи можна використовувати з корекційною метою, доручивши створення тематичних виставок емоційно пригніченим учням. Як варіант, можна провести конкурс серед класів чи окремих учнів на найкращу ілюзію сприйняття з певної теми (наприклад, «Життя прекрасне!»): навести яскраві приклади того, що всі ми сприймаємо речі по-різному та іноді не розуміємо, наскільки життя прекрасне; що можна на речі дивитися під різними кутами зору. Матеріали до виставки готують завчасно, а в день проведення акції їх вивішують у коридорах закладу.

Заключний етап. У «кошику відгуків» усі учасники можуть залишити свій відгук, закінчивши речення: «Сьогоднішній день для мене…». «Колекцію теплих слів» розміщують на інформаційних стендах у коридорі та в учительській, на сайті закладу. З групою учнів, які допомагали у проведенні заходів, проводять обговорення акції, виділяють найбільш цікаві моменти і те, від чого можна відмовитись під час проведення наступних акцій.

Розглянемо психолого-педагогічні умови, які дозволяють батькам убезпечити перебування дітей у мережі Інтернет. Це:

- раннє задоволення потреб дитини (насамперед, потреб в приналежності, досягненні, автономії, вихованні та розумінні);

- контейнування дорослим складних та насичених емоцій дитини;

- допомога у зміцненні сили «я» у дитини, підтримання позитивного «я-образу», у побудові та утриманні дитиною персональних кордонів (опора на власне «я», розуміння власних потреб, розрізнення «я» і «не я», тощо);

- наявність зрілих особистісних опор у дорослого;

- діалогічна установка у спілкуванні з дитиною та всередині сім'ї, довірливі відносини та триваючий контакт з дитиною (через близькість, ігри, спільне проведення часу та сімейні ритуали);

- можливість переживання дитиною безпечних трансових станів у реальному житті (наприклад, гойдалки, гірки, музика, танці);

- позитивні батьківські директиви («ми тебе любимо», «ми радіємо з того, що ти у нас є», тощо);

- розпізнавання травматичних переживань у дитини та спрямування її до спеціаліста;

- постійний батьківський супровід (подібно до того, як це роблять модератори у небезпечній грі);

- наставництво (супровід дитини іншими значимими дорослими та референтними особами).

Також фахівці радять здійснювати перевірку облікових записів (акаунтів) дитини в соціальних мережах та груп, до яких входить акаунт; спілкуватись разом з дитиною у приватних чатах; звертати увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Обов’язково варто періодично цікавитися, які фото- та відеофайли є в ґаджетах дитини. Помічником для батьків також є функція «батьківський контроль» на ґаджетах і на вході в мережу Інтернет. При виявленні деструктивних груп або факту вступу дитини в одну з таких груп потрібно негайно інформувати: кіберполіцію (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово); районний відділ поліції (102); адміністрацію закладу освіти; звертатись за телефонами Національної дитячої «гарячої лінії» – 0 800 500 225 та 116 111 (безкоштовно).

Рекомендовані джерела

1. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями: методичні рекомендації. – К.: Україна, 2010. – 72 с. URL: http:// la-strada.org.ua/ucp_mod_library_view_175.html.

2. Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок : лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-414. – Київ, МОНУ, 2019.

3. Методичні рекомендації щодо проведення просвітницько-профілактичних занять з учнями 1–11 класів за програмою «Школа і поліція». – К., 2016.

4. Навчіть дитину захищатися: метод. посібник / Автори-упоряд. Цюман Т.П., Нагула О.Л. За заг. ред. Цюман Т.П. – 2015. – 60 с. URL: http:// www.ccf.org.ua/ publications/view/2354/2.

5. Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення / Методичні рекомендації. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017. – 76 с.

6. Розбудова миру. Профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект. – [Навч.-метод. посібник] / – К.: ФОП Стеценко В.В., 2016. – 192 с. URL: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_65…

7. Сирова А.Ю. Попередження нещасних випадків серед дітей шкільного віку / Веста: Вид. «Ранок», 2008. – 176 с.

Ректор інституту Н.М.Чепурна

Артеменко Т.Б.

(0472)64 41 07

(067)500 48 35

Джерело: 

Артеменко Т.Б. Методичні рекомендації щодо подолання ризиків інтернет-комунікації дітей і молоді [Текст] : методичний лист / КНЗЧОІПОППЧОР. – Черкаси. - 2019. – Жовтень. – 5 с. // url: http://psycenter.at.ua/blog/metodichni_rekomendaciji_shhodo_podolannja_rizikiv_internet_komunikaciji_ditej_i_molodi/2019-10-02-30