Псі-ком'юніті Черкаси

Кіноогляд. «Трясовиння» («Топи», 2021, РФ)

psycommunity — Tue, 12 Dec 2023 06:59:50 GMT

Справжній наочний посібник по нетутешньому життю. Сім серій «Трясовиння» першого сезону затягнуть так, що не відірватись. Достатньо психологічно грамотна кіно історія. Випереджаючи, скажу, що другого сезону не буде – сценариста визнали іноагентом і «шиють справу» на батьківщині.

Режиссер – Владімір Мірзоєв, сценарій – Дмітрій Глуховской.

Більше - на сторінці сайту: http://psycenter.at.ua/blog/kinoogljad_trjasovinnja_topi_2021_rf/2023-12-12-47

Порушення приватності у нашій культурі. Клієнтський випадок на тлі роздумів

psycommunity — Tue, 07 Nov 2023 07:26:19 GMT

Аналіз приватності в нашій посттоталітарній культурі автор досліджує, відштовнувшись від полотна Павла Салмасова «Сім'я. Мирний сон» (1969). Що не так з нашою інтимністю? Чому межі нашого інтимного простору наскільки розмиті? Яким чином до цього дотикаються наші стосунки на роботі? Роздуми психолога читайте, перейшовши на наступну вкладку сайту: http://psycenter.at.ua/blog/porushennja_privatnosti_u_nashij_kulturi_klientskij_vipadok_na_tli_rozdumiv/2023-11-07-46

Кіноогляд. «Книги Крові» («Books of blood», 2020, США)

psycommunity — Tue, 07 Nov 2023 06:44:25 GMT

Три короткометражних історії, які згодом сплітаються в одну. Кожен з головних героїв має як свій «темний» бекграунд, так і несподіване «вирішення» смислової колізії своєї життєвої історії. Перегляд фільму рекомендовано виключно для стійких духом і для тих, хто шукає для себе відповіді на питання про смерть, зраду і місце патології в житті. Огляд фільму - на іншій вкладці цього ж сайту за лінком: http://psycenter.at.ua/blog/kinoogljad_knigi_krovi_books_of_blood_2020_ssha/2023-11-07-45

Кіноогляд. «Застигле життя» («Still life», 2012, Британія-Італія)

psycommunity — Sun, 29 Oct 2023 11:52:12 GMT

Іноді роблю кіноогляди. А через те, що дивлюсь фільми в основному про смерть, то й допис буде відповідний. Кому несила занурюватись у цю тему - не читайте. А хто хоче щось таке почитати-подивитись - тоді запрошую. Перейдіть на сайті на сторінку http://psycenter.at.ua/blog/kinoogljad_zastigle_zhittja_still_life_2012_britanija_italija/2023-10-29-44

10 жовтня - Всесвітній день психічного здоров'я

psycommunity — Mon, 09 Oct 2023 08:42:30 GMT

Щорічно 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров'я. Цей день запропоновано відзначати Всесвітньою організацією охорони здоров'я задля підвищення рівня обізнаності щодо проблеми психічного здоров'я та мобілізації зусиль на підтримку кращого психічного здоров'я.

ВООЗ визначає психічне здоров'я як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в свою спільноту. У цьому сенсі психічне здоров'я є основою благополуччя людини і ефективного функціонування спільноти.

В Україні Всесвітній день психічного здоров’я відзначають з 1992 року. Його метою є скорочення поширення різного роду розладів ментального здоров'я. Адже, згідно зі статистикою в Україні 1,2 млн. жителів страждає психічними розладами і цей показник з кожним роком зростає. Зростанню захворюваності сприяють стреси, адже вони стали складовою частиною життя сучасної людини.

Безпекові загрози, зміни в політичному, економічному житті, негаразди на роботі та інші несприятливі фактори призводять до накопичення стресів, які, в свою чергу, погіршують якість життя людини, знижують її психічну опірність, провокують виникнення різноманітних соматичних хвороб і ментальних страждань. Встановлено, що 71% українців уже відчувають стрес і знервованість.

У збереженні та зміцненні психічного здоров’я особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури міжособистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювати сприятливий психологічний клімат у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичними активностями, позитивно мислити, бути оптимістичним, доброзичливим.

Задача сучасної людини - за необхідності звертатися за допомогою, не пускати на самоплив симптоми перевантаження, депресії, емоційної нестійкості. Тож, якщо ви відчуваєте, що не в змозі самостійно впоратися зі стресами і проблемами, обов’язково зверніться за професійною допомогою. Це допоможе уникнути можливих негативних наслідків стресу.

Загалом психологічна підтримка може бути різних типів:

- невідкладною (кризовою), прямо на місці, де щось трапилося;

- у форматі терапії, коли психолог чи психотерапевт ґрунтовно працює з тривалими станами або розладами;

- у вигляді супроводу, наприклад, коли фахівець супроводжує людину в горі; бо горе як реакцію на втрату не лікують, йому (горюванню) дають відбутись;

- у форматі рекомендацій психолога — щодо панічних атак, сну, проблем із контролем гніву, загалом щодо підтримки психічного здоров'я;

- із застосуванням ІТ — наприклад, за допомогою додатків, які можна використовувати у будь-який зручний час.

Наразі очікується, що потенційна потреба в послугах з ментального здоров’я збільшиться мінімум на 50%. Саме тому важливо, щоб такі послуги були гнучкими, а маршрут їхнього отримання — зрозумілим для людей.

Так, Національна служба здоров’я України разом з Координаційним центром з психічного здоров’я при КМУ та Бюро ВООЗ створили онлайн-мапу медичних закладів, де можна отримати психологічну та спеціалізовану допомогу з ментального здоров'я (безоплатно для пацієнтів): https://cutt.ly/jwmygkmW. Мапа може стати помічною для населення при виборі потенційного закладу для отримання допомоги.

Також нині існує велика кількість «кишенькових помічників» - електронних додатків для підтримання ментального здоров'я, які працюють як персональні консультанти. Зокрема, хочеться запропонувати до користування вітчизняний мобільний застосунок «База». Додаток покликаний зробити першу психологічну допомогу простою та доступною. «База» допоможе знайти більше інформації про свої емоції та почуття; використовувати вправи та інструменти, які допоможуть впоратися з психологічними труднощами; покращити свій психологічний стан; запитати фахівців та знайти корисні контакти. Завантажити можна тут: Google Play – http://surl.li/igfxx, App Store – https://cutt.ly/QwmyhrOF.

Справа ментального здоров'я поряд з безпековими завданнями та завданнями загальнодержавного відновлення стала нині державним пріоритетом номер один.

Так, Міністерство освіти і науки, втілюючи проєкт із тотальної психоедукації на всіх рівнях освіти, зараз працює над адаптацією курсу соціально-емоційного навчання Well-Being для учнів 1–6 класів, застосовує на практиці навчальні курси з СЕН для педагогів. Працюють такі програми підвищення кваліфікації для педагогічних працівників та працівників психологічної служби, як «Плекання резильєнтності в освітніх закладах», «Зміцнення потенціалу практичних психологів закладів освіти» та інші.

Активно упроваджуються законодавчі зміни у галузі психічного здоров'я та психологічної допомоги. Так, у Верховній раді зареєстровані два законопроєкти № 9433 та № 9434, які регулюють роботу психологів та психотерапевтів в Україні та відображають сучасні європейські підходи у діяльності згаданих фахівців. Відбувається також прискорене реформування діяльності вітчизняної психологічної служби. У квітні – серпні поточного року з'явилися два нових документи - Концепція реформування психологічної служби у системі освіти України на період до 2030 року: http://surl.li/ksgxj та Концептуальна записка "Модернізація психологічної служби та надання послуг з ПЗПСП в системі освіти" (складена за результатами Аналітичної записки «Психологічна служба та психолого-педагогічний супровід в системі освіти України (нормативно-правове регулювання)»): http://surl.li/kqyyc

Також варто зазначити, що з метою підтримки ментального здоров'я в Україні нині триває державна комунікаційна кампанія «Ти як?». Мета кампанії - синхронізувати проєкти всіх відомств, що втілюють Всеукраїнську програму ментального здоров’я: https://www.howareu.com/

Працівники психологічної служби, педагоги, широка освітянська спільнота поряд з іншими фахівцями та громадськістю також активно залучені до комунікаційної кампанії «Ти як?». В Черкаській області, зокрема, налагоджені сучасні комунікаційні канали для обміну інформацією, для емоційної та едукативної підтримки, працюють численні майданчики для отримання психологічних знань, відпрацювання умінь та компетенцій у сфері психічного здоров'я. Інститут післядипломної педагогічної освіти та його структурний підрозділ – навчально-методичний центр психологічної служби – наразі докладають значних зусиль задля заповнення освітянської ніші належними практиками, навичками, хелс-орієнтованими традиціями та добре підготовленими фахівцями, які нададуть змогу краще піклуватися про ментальне здоров'я всіх учасників освітнього процесу та населення загалом.

Підготувала Т.Артеменко

…

Матеріали для використання педагогічним працівникам щодо сприяння формуванню культури піклування про ментальне здоров'я, розуміння та надання інструментів, які допоможуть дбати про свій внутрішній стан:

матеріали Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?»: https://www.howareu.com/

відео Всеукраїнського уроку з ментального здоровя для 1-6 класів «Ти як? Повертаємось до школи!»: https://cutt.ly/ZwmpTjrK

відео Всеукраїнського уроку з ментального здоровя для 7-11 класів «Ти як? Повертаємось до школи!»: https://cutt.ly/fwmpT6Fy

відеоматеріали «Ти як? Повертаємось до школи!»: https://cutt.ly/BwmpYXHy

відеоурок (перший урок 2023 року) «Ти як? Повертаємось до школи»: https://cutt.ly/1wmpUrdx

практичний вебінар, присвячений проведенню Всеукраїнського уроку ментального здоров’я: https://cutt.ly/QwmpUhuQ

матеріали щодо психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи: https://cutt.ly/TwmpUG40

...

В ФБ: https://www.facebook.com/psytetianaart/posts/pfbid0uFhra58N9Dqz2JARX4EFxWWMs2qLAswW2fsLwAQiTYqaHT7pRJsBk6SViWCNZA5ql

Як правильно вибирати психолога. Зі свого та досвіду та з досвіду інших

psycommunity — Mon, 09 Oct 2023 08:39:59 GMT

Періодично для своїх клієнтів роблю короткі гайди про те, як вибрати психолога.

ПРИКЛАД ГАЙДУ

Запитайте у психолога:

- де він вчився?

- у якому методі практикує?

- до якої спільноти належить?

- хто супервізор?

- коли востаннє проходив власну терапію?

- де можна побачити / почитати про його активності?

- в яких базах даних спеціалістів його можна знайти?

Більше - на цій сторінці сайту: http://psycenter.at.ua/blog/jak_pravilno_vibirati_psikhologa_zi_svogo_ta_dosvidu_ta_dosvidu_inshikh/2023-10-09-43

На базі інституту працювала інтервізійна група для психологів та соціальних педагогів 2023-05-02

psycommunity — Tue, 02 May 2023 14:00:02 GMT

Учасники методичної майстерні «Інтервізія як складова професійного стандарту спеціаліста психологічної служби» вчергове, 2-го травня ц.р., зустрілися на онлайн майданчику, щоб продовжити свою роботу.

Зважаючи на складнощі, які нині супроводжують підтримання та забезпечення психологічного здоров'я у закладах освіти, все більшої популярності набувають групи інтервізій та супервізій для спеціалістів. У такому форматі в цьому році працівники психологічної служби зустрілися вже вдруге, щоб обговорити тонкощі своєї роботи, поділитися вдалими прикладами кейсів, отримати допомогу від колег у випадку професійних труднощів. Перша зустріч відбулася в рамках коворкінгу, 5 квітня, в ній взяло участь понад 40 фахівців різних педагогічних спеціальностей. В роботі травневої майстерні взяло участь 24 спеціалісти, було підготовлено 12 робочих кейсів та низку бліц-запитань на актуальну тематику. Модерувала групу методист Тетяна Артеменко.

Робота майстерні полягала у вирішенні запитів учасників та створенні безпечної доброзичливої атмосфери, яка би сприяла позитивному налаштуванню на взаємодію у колі колег та на розв’язання складних професійних завдань з максимальною ефективністю. У якості зразків було детально розглянуто два робочих кейси та проведена психоедукація стосовно етапів і завдань консультативного процесу. Прикінцевий шерінг допоміг зрозуміти чутливі точки у нинішній діяльності спеціалістів, а саме потребу спеціалізованої післядипломної підготовки, яка би включала здебільшого години професійної практики та зводила до мінімуму години загальної підготовки. Адже лише об'ємна практика під наставництвом чи за фасилітативної підтримки професіоналів може задовольнити потреби спеціаліста у повній мірі. З огляду на складові професійного стандарту діяльності психолога, а саме на баланс теорії, практики, супервізії/інтервізії та особистого досвіду, стають зрозумілими задачі подальшої розбудови системи професійної підготовки практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти.

Фідбеки, якими поділилися учасники майстерні, були теплими та позитивними. Ось деякі з них: «Почуття теплі, кейс необхідний, відгукується, записала для себе: розвивати щирість зі знаком оклику!», «Дякую за класне пояснення різниці та необхідного балансу між ввічливістю та щирістю», «Дякую за продуктивну зустріч. Кожен раз переконуюсь, що такий вид роботи найкращий, так як в процесі ловиш купу інсайтів. Єдине що «смачнувато, але малувато», «Дякую за продуктивну роботу, детальний розбір кейсів. Цікаві кейси, з якими вже зустрічалися або в майбутньому можна зіштовхнутися».

Години роботи майстерні зараховуються учасникам до активу пролонгованих курсів підвищення кваліфікації за накопичувальною системою та сертифікуються.

Підготувала Т. Артеменко

ФБ: https://cutt.ly/s5NGfyt

Сайт інституту: http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/77492

Педагогічна виставка 2023. Робота над помилками

psycommunity — Mon, 01 May 2023 11:33:54 GMT

Колеги по цеху! Прочитала тут нині ваші роботи як член журі. Мова про обласну виставку НУШ 2023. Ну, що скажу. Ви старалися і зробили багато корисного продукту. Ми його обов’язково візьмемо в роботу, а найвдаліші роботи відзначимо. Порадувало СЕЕН, антибулінгові практики, робота з внутрішно переміщеними і, несподівано, розвиток фінансової грамотності. Чимало робіт по арттерапії, також цьогоріч учасники потурбувались про покращення навчальної мотивації та налагодження продуктивних контактів між усіма освітніми суб'єктами.

Тепер жменька перцю.

Росіяни нам не друзі, тому не треба їх цитувати, включати до бібліографії та вживати в кейсах ворожі топоніми і інші культурні означники. Волга протікає в рф і Казахстані, якщо що. В нас такої річечки немає. В нас є своє, не гірше, тому про нього й пишемо. Також не смакуємо радянських героїв періоду розквіту сталінської естетики. Павка Корчагін – хороший хлопець. Але це не наш герой. В нас є свої. Наступна російська постать - Шалва Амонашвілі. Він член російської Академії освіти та людина, яка після захоплення Сходу нашої країни та анексії Криму сказала - «Путін – особливий правитель. Я не можу щось погане про нього говорити. Те, що хоче Путін, чудове». Ми не можемо більше цитувати ворожі ідеологеми. Занадто дорогу ціну платить наш народ зараз за право свого існування. Давайте знайдемо власні національні цінності, давайте звернемо на них увагу. У нас їх не бракує. Наша наука, наша література і культура не пасе задніх. Тому цитуємо наших науковців, наших літераторів. Можна іншомовних - але не з-за поребрика. Про це домовилась українська наукова спільнота, такою є сучасна дослідницька етика, ми - її частина. Давайте наразі опритомніємо і будемо творити осмислено.

Тепер трохи про методичні ляпи, про грамотність і авторство. Колись я писала велику оглядову статтю «про те, як не треба робити» - на прикладах із «народної психологічної творчості». Нині великий огляд нам ні до чого, тому пройдемось по верхах.

Ну, найперше – списувати негарно. Я вчинила як злий поліцейський - перевірила всі роботи на наявність плагіату. Пограма Fastfine місцями червоніла від сорому, коли стрілка явно зсувалася в бік сектору «плагіат, високий відсоток». ШІ – фігура безпристрасна, тому додати мені нічого.

Наступна біда – гіпердіагностика. Якщо в першому акті на стіні висить рушниця, то в останньому акті вона має вистрілити. Якщо ви робите діагностику тривожності чи виявляєте випадки знущань у класі, то як це потім «вистрелює»? Яка була потреба такої діагностики? Як ви доносите дітям результат? Що ви чините з отриманими даними – наприклад, про те, що хтось відкрито написав, що над ним у класі знущаються? Ставите плюсик біля відповіді потерпілого? А що далі робите з дитиною? Трапляються й опитувальники, де автор спонукає дітей свідчити проти своєї сім'ї на предмет симпатії до оковитої, чи, приміром, проти сімей своїх друзів - на предмет насильства в родинах. Не думаю, що такі питання є етичними. Тому часом діагностика виглядає не лише надлишковою, а й не дуже морально вивіреною.

Далі. Цитую. "Останнім часом психолого-педагогічна література активно підтримує тезу про необхідність повного емоційного комфорту всюди: від школи до сім’ї. Але це абсолютно невірно. Психологи приводять докази позитивної ролі важких ситуацій, перешкод у розвитку", "Потрібно мати на увазі, що всяка важка ситуація, яка приносить страждання, тільки тоді має сенс, коли вона робить людину кращою, тобто має розвиваюче і навчальне значення". Неправда. Нічого такого психологи не говорять. Апологетика страждань – не наша філософія. Можливо, автор начитався в інстаграмі вижимок з релігійних одкровень в їх найбільш вульгарному варіанті. Але то не наше завдання – досліджувати витоки таких позицій. Очевидно, автор плутає поняття «протиріччя розвитку» та «перешкоди в розвитку». Останнє ніяк не сприяє зростанню. Давайте посадимо рослину і будемо створювати для неї перешкоди – не поливати, ламати, топтати. Чи довго вона протримається? Чи хотів би сам автор страждати, щоб «стати кращим»? Сумніваюсь.

Тепер у нас підуть практичні вправи, які зосереджені на негативі. З цим у нас просто аншлаг. Улюблена тема.

Вправа «Моделі безпечної поведінки». Учасники спочатку створюють такі моделі, потім один у одного їх руйнують, тоді розказують, що відчували, коли дивились на своє поруйноване дітище. Не треба бути Вангою, щоб зрозуміти, що коли руйнують твою працю, то це завжди неприємно. Про що цей експеримент? Досліди над людьми у нас заборонені з року так з 1964-го, якщо я не помиляюсь. У нас є Гельсінська декларація, в нас є державна Конституція, на худий кінець. Яке призначення такої вправи? Актуалізувати неприємні відчуття? Викликати неприязнь до інших учасників? Мета?

Вправи «Але ж ти молодець» та «Не хочу хвалитися, але...» - чому ми нібито хвалимо і тут же заганяємо в мінус? Хто з вас хоче, щоб його так «хвалили»?

Вправа «Фігура монстра» - для чого нам «збирати фігуру», яка складається «з усього поганого, злого, агресивного, що є в кожному учаснику гри»? Щоб ще раз сказати дитині – ось твоя «погана» частина? Хто з читачів бажає зараз «вичавити» з себе «по краплі» свого монстра? Просто ліс рук.

«Емоційний етюд «Левеня гнівається». «Мавпи постійно глузують, передражнюють левеня, кидають у нього нестиглі кокоси». Дітям по черзі пропонується побути «в шкурі» левеняти та погніватись у відповідь. Щоб що? Щоб змоделювати ситуацію наруги? Прожити приниження? Випустити з пляшки джина, якого потім назад не увіпхнеш?

Ціла програма «роботи зі страхом». П'ятнадцять занять. По ходу занять ніхто не вибуває, група продовжує працювати. Навіть якщо припустити, що хтось «подолав» свій страх вже на першому занятті. Діти мусують тему страху, знову й знову в нього занурюються, проживають заново, всіляко метафорично відтворюють та мужньо долають. А може, не треба туди занурюватись, то не довелося б і долати?

Вправи «на підглядання» - «Читання чужих листів» та «Дверна шпара». Етичний бік таких вправ? Яким якостям вчимо дітей?

Також деякі автори застосували жанр професійної сповіді. Це сміливий крок і це про рефлексію. Але точно не у випадку, коли психолог називає клієнтів «енергетичними вампірами» та хоче «провітрити після них кімнату»; коли називає світ «егоїстичним» і т.п. Такі речі спеціалістом мають виноситись на особисту психотерапію, а не оприлюднюватись у публічному просторі. Бо коли хтось пише, як ненавидить своїх клієнтів, як недолюблює світ, в котрому живе, то це ніяк не може бути корисним ні для клієнтів, ні для спеціалістів. Коли я особисто зустрічаю такі тексти, то майже вслух чую, як десь одинокою чаєчкою квилить забутий всіма супервізор.

І останнє. Я зламала очі, страждаючи від «несподіваних знахідок» «авторського правопису». Хочеться написати і прибити перед входом на виставку великий плакат – «А ти перевірив свій правопис?». Ось вам помічник - Grammarly, сервіс з поліпшення письмової комунікації. Перевіряє правопис, редагує тексти. Не дякуйте.

2023-05-01 #Tatiana_Art

https://www.facebook.com/psytetianaart/posts/pfbid06LkiZrqJPf8KkMBQZ3kzGM8Ynon3r6JF6vx4UrBcrKTqxk6RhtHLHwpBd67994ZHl

Криза і травма як локус психологічної допомоги в часи війни. Тематичні курси для психологів, вересень-жовтень 2022

psycommunity — Tue, 11 Oct 2022 15:05:19 GMT

Військовий конфлікт на території нашої держави продовжує бути травмівним чинником для всього українського суспільства, а особливо для дітей та підлітків. Психічне і психологічне травмування, поряд із іншими екстремальними руйнівними впливами, спостерігається нині, коли в Україні триває активна фаза війни, що розпочалася 24 лютого цього року. З самого початку безпекової кризи і до сьогодні працівники психологічної служби системи освіти Черкаської області разом з фахівцями інших галузей надають психосоціальну допомогу учасникам освітнього процесу та населенню, що постраждало внаслідок військових дій, в т.ч. вимушеним переселенцям, родинам, у яких є важкопоранені учасники АТО/ООС/війни чи які втратили близьку людину, іншим категоріям.

Для здійснення навчально-методичного супроводу такої роботи працівники навчально-методичного центру психологічної служби інституту запланували ряд заходів щодо підготовки педагогічної спільноти до діяльності в умовах воєнної агресії. Одним із таких заходів стали тематичні курси «Актуальні питання психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану», що тривали на базі інституту упродовж вересня-жовтня цього року. Навчанням було охоплено 55 осіб – практичних психологів закладів освіти міста Черкаси та Черкаського регіону. Так, методистом Тетяною Артеменко 22 вересня та 11 жовтня були проведені заняття на теми «Кризова підтримка учасників освітнього процесу» та «Психологічний супровід та підтримка дитини у випадку втрати близьких та рідних».

На заняттях були представлені відомі світові та вітчизняні підходи і напрямки соціально-психологічної кризової та посткризової підтримки й допомоги учасникам освітнього процесу та населенню, а також розглянута тема втрат, особливості горювання дорослих і дітей, специфіка психологічної підтримки та професійної психологічної допомоги людям, що втратили своїх близьких. Учасники навчань відпрацювали навички надання психологічної допомоги дітям із травмівним досвідом. Відбулося практичне опанування програм індивідуальної та групової психологічної допомоги дітям та дорослим, що пережили або переживають кризу. Ілюстрацією кризової допомоги стала п’ятикрокова модель консультування у методі позитивної психотерапії. Значну увагу було зосереджено на загальних положеннях та принципах психологічної реабілітації, обґрунтовано необхідність використання світових стратегій для створення вітчизняної системи психологічної допомоги в часи війни. Помітний акцент було зроблено на таких сучасних методах колегіальної взаємодії, як інтервізія та супервізія. Описані методи роботи дають можливість ефективно використовувати наявні знання і досвід професійної команди або експертів з різних команд фахівців, надають потрібну підтримку спеціалістам, які наразі працюють з такими складними темами. Викладач надала до користування власні авторські матеріали з зазначених тем, а саме посібники:

Керівництво з проведення інтервізій та супервізій / автор-упорядник Т.Артеменко. Черкаси: Черкаси, КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради», 2021. 42 с. (протокол вченої ради інституту №3 від 25.05.2021). URL: https://cutt.ly/dEUkz1u;

Зцілення травм війни: психосоціальний аспект / автор-упор. Т. Артеменко. Черкаси: КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради», 2022. 80 с. (протокол вченої ради інституту №2 від 16.06.2022). URL: http://oipopp.ed-sp.net/?q=node/76861.

Обласний центр продовжує роботу з супроводу практики спеціалістів психологічної служби, спільно вирішуючи складні кейси в роботі фахівців та формуючи зміст професійних зустрічей на майбутнє. Така жива робота, що побудована з урахуванням потреб практикуючих спеціалістів та контингенту, який вони обслуговують, має на меті максимально задовольнити потреби галузі у нинішній складний час.

Студія «Орієнтири роботи фахівців психологічної служби в умовах сучасних викликів» 2022-08-23

psycommunity — Tue, 23 Aug 2022 15:00:30 GMT

Навчально-методичний центр психологічної служби долучився до серпневих освітянських студій педагогічних працівників Черкаської області. Для практичних психологів та соціальних педагогів 23-го серпня 2022 п.р. був проведений вебінар «ОРІЄНТИРИ РОБОТИ ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ». На дистанційній платформі працювало 62 спеціалісти. Теми, що прозвучали: «Пріоритетні аспекти діяльності психологічної служби в сучасних умовах», «Оптимізація роботи фахівців психологічної служби в умовах війни. Фокус-група», «Психолого-педагогічна підтримка учасників освітнього процесу на період воєнних дій. Практикум», «Усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку із війною. Воркшоп». Запис вебінару можна переглянути на нашому ютубканалі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=y29qbf_wlW4