ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПРОЄКТУ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНДАРТУ ЗА ПРОФЕСІЄЮ «ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ»

ДО П. 2), Р.1. «НАЗВА ВИДУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СЕКЦІЇ, РОЗДІЛУ, ГРУПИ ТА КЛАСУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХНІЙ КОД»

Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» помістив діяльність психологів не до Секції Р «Освіта», як то зазначено у проєкті, а зовсім до іншої секції - Секції Q «Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги»! Цитуємо: «Секція Q Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги. Розділ 86. Охорона здоров'я. Група 86.9. Інша діяльність у сфері охорони здоров'я. Клас 86.90. Інша діяльність у сфері охорони здоров'я. Цей клас включає: діяльність з охорони здоров'я людини, яка здійснюється не в лікарнях і не лікарями або стоматологами […] Ці види діяльності можуть здійснюватися в клініках, які діють при фірмах, школах, будинках для осіб похилого віку та інших організаціях, що не є лікарнями, але мають власні консультаційні центри з місцями прийому пацієнтів. Цей клас також включає: діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів […]» (цит. за сайтом «Сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010», URL: http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/86/KVED10_86_90.html).

Таким чином, до пункту 2) проєкту треба внести зміни, вказавши потрібний КВЕД, згідно класифікатора. (Нагадуємо, що перегляд КВЕДу не може ініціюватись вітчизняними організаціями. Підставою для внесення змін до КВЕДу є відповідні зміни в базовій міжнародній статистичній класифікації NACE. Поки що такі зміни не очікуються. (Детально тут: https://ips.ligazakon.net/document/FIN72642))

ДО П.9), Р.1. «УМОВИ ДОПУСКУ ДО РОБОТИ ЗА ПРОФЕСІЄЮ»

Зауваження стосуватимуться пп.: «На посади практичних психологів приймаються особи, які: […] не мають судимості за вчинення злочину, зокрема за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; […] моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки».

Надамо роз’яснення щодо правових наслідків судимості. Відповідно до Конституції України і КЗпП України забороняються необґрунтована відмова в прийнятті на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання (ст. 22 КЗпП України)

Факт наявності судимості у кандидата на посаду не у всіх випадках дає підстави для обгрунтованої відмови у прийнятті на роботу. Утім, інколи непогашена судимість має суттєве значення.

Не можуть бути прийняті на роботу особи, яким протягом часу, визначеного вироком суду, заборонено займатися певною діяльністю або займати певні посади. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від 2 до 5 років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII, призначається на строк п’ять років (ст. 55 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III). Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років. Додатковим обмеженням для претендентів на деякі посади є заборона в прийнятті на роботу, якщо на них протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення (державні службовці, прокурор, слідчий прокуратури тощо).

Так, особи, які мають не зняту чи непогашену судимість, не можуть обіймати посаду прокурора або слідчого прокуратури, судді, бути народними засідателями, адвокатами, нотаріусами. Згідно ст.76 Конституції України не може бути обраним до ВРУ громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Практичний психолог не входить до зазначеного переліку, отже, відмова у прийнятті на роботу  фахівця із судимістю є порушенням його трудових прав.

Прокоментуємо тезу «На посади практичних психологів приймаються особи, моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки». Ця теза не може бути застосована у правовому полі з тих причин, що правове поле України не містить доказового визначення поняття «моральні якості», а також не описує застосування якихось обмежень чи покарань у зв'язку з особливостями вказаного поняття. Законодавство апелює лише до поняття «аморальний вчинок». Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником. До суб’єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про освіту», а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти. Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію. Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Зауважимо, що закон описує підстави розірвання трудового договору, а не підстави у відмові при прийнятті на роботу. Це є суттєвою різницею, тому обмеження у праві прийняття на роботу осіб з мотивів наявності у них «неналежних моральних якостей» є порушенням їхнього конституційного права на працю та може бути оскаржене особою у судовому порядку.

Таким чином, тези про «судимість» та «моральні якості» мають бути вилучені з п.9). Подібні тези не можуть бути обмежувальними при прийнятті на посаду практичного психолога. 

ДО Р.3 «ЗАГАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ»

Відсутній опис спеціальних компетентностей! Пропоную звернутися до професійних компетенцій психолога (за дипломом Euro-Psy) (в основу яких покладено процесуальний підхід - послідовність здійснення трудових дій) або до професійних компетенцій шкільного психолога, сформульованих Американською асоціацією психологів і Національною асоціацією шкільних психологів (в основу останніх покладено об'єктний підхід – об’єкти впливу трудових дій (категорії осіб, теми, процеси, тощо)).

ДО Р.4. «ПЕРЕЛІК ТРУДОВИХ ФУНКЦІЙ (ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗА ГРУПОВОЮ ДІЄЮ АБО ГРУПОЮ ТРУДОВИХ ДІЙ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО НИХ), УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ТРУДОВИХ ФУНКЦІЙ»

До Р.5. «ОПИС ТРУДОВИХ ФУНКЦІЙ (ТРУДОВІ ФУНКЦІЇ; ПРЕДМЕТИ І ЗАСОБИ ПРАЦІ; ПРОФЕСІЙНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ; ЗНАННЯ, УМІННЯ ТА НАВИЧКИ)»

Перелік суттєво різниться від описаних компетентностей і функцій, що містяться в основних засадничих документах щодо діяльності працівників психологічної служби.

Так, Положення про психологічну службу у системі освіти України вказує на такі функції психологічної служби:

діагностично-прогностична;

організаційно-методична;

корекційно-розвиткова;

консультативна;

просвітницько-профілактична;

соціально-захисна (здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу – розповсюджується на діяльність соціальних педагогів).

А також описує такі напрями діяльності працівників психологічної служби:

діагностика;

профілактика;

корекція;

навчальна діяльність;

консультування;

зв’язки з громадськістю;

просвіта.

(Див.Положення про психологічну службу у системі освіти України, затв. накаом Міністерства освіти і науки України від 22 травня 2018 року № 509: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18).

Проєкт стандартів містить такі трудові функції (компетентності):

психологічна профілактика,

психологічна просвіта,

психологічна допомога (психодіагностика, психологічне консультування, психорозвивальна діяльність),

професійний розвиток і самоосвіта,

участь у організації освітньої діяльності та роботі з підтримки та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища (!),

організаційно-методична робота.

Варто зауважити, що пункт «участь у організації освітньої діяльності та роботі з підтримки та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища» випадає з загального підходу до категоризації функцій. Так, всі інші пункти описують інструменти і підходи, а даний пункт описує тему (область впливу). Пропоную його вилучити, натомість ввести пункт:

«навчальна діяльність» (форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості).

(До прикладу, американські психологи використовують компетенцію «Системна структура, організація і клімат у школах та інших освітніх системах», яка описує об’єкт впливу – організацію і її клімат, але їхній перелік компетенцій загалом носить об'єктний підхід - на відміну від підходу, що традиційно використовується у національних документах про роботу психологічної служби).

Також пропоную переглянути поняття «психологічна допомога», використане в проєкті. Так, у Проєкті наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу", 5 червня 2020, психологічна допомога розглядається як «цілісна, свідома та планомірна допомога особі у формі психологічного консультування, психологічних втручань низької інтенсивності, першої психологічної допомоги або кризового психологічного консультування».

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Вважаю стандарт неповним та таким, що описує не всі області професії.  А також таким, який лише частково відповідає рекомендаціям стандарту ЄвроПсі.

Так, описані у проєкті стандарту компетенції недостатньо операціоналізовані.

Також нечітко встановлені вимоги до складових професійної підготовки, що визнані та прийняті у спільноті, а саме вимоги до теорії; практики; супервізійної підтримки; особистого досвіду (особистий досвід взагалі не включено до стандарту!).

Майже не виписані вимоги до середовища, у якому здійснюється діяльність, серед них: структура та зміст діяльності психологічної служби (державний, регіональний рівні, рівень закладу / установи); структура та наповнюваність посади (посадова інструкція / кваліфікаційна карта / карта компетенції (особистісна специфікація)); структура та наповнюваність робочого місця (структурні елементи: функції, обов’язки, відповідальність – засоби, права, зона впливу); рамкові умови (часові, технологічні, інструментальні); вимоги до вхідних випробувальних процедур при прийомі на роботу як до таких, що відповідають встановленим нормам (критеріям) оцінки, тощо.

Стандарт взагалі не розглядає вимоги до вимірювання ефективності діяльності фахівця та вимоги до атестаційних процедур.

В будь-якому випадку, навіть якщо це є (чи мають бути) окремі нормативні документи щодо діяльності фахівця, відповідні розділи мають бути включені до стандарту як його складові. (Структура стандарту запропонована у роботі Артеменко Т.Б. Професійні стандарти діяльності психолога [методичні рекомендації]. Черкаси: КНЗ ЧОІПОПП ЧОР, 2016. 23 с.).

Також бачу завданням привести у відповідність до міжнародних стандартів позиції професій «Практичний психолог» і «Соціальний педагог» (у класифікаторах, інших нормативно-правових актах).

Так, Міжнародна стандартна класифікація професій ISCO-08: DEFINITIONS OF MAJOR GROUPS, SUB-MAJOR GROUPS, MINOR GROUPS AND UNIT GROUPS групи підрозділів професій «2634 Психологи» і «2635 Фахівці із соціальної роботи та консультування» включає до «Малої групи 263. Соціальні та релігійні професіонали», а їх, у свою чергу, у Велику групу «Юридичні, соціальні та культурні професіонали» (р.162); приклади класифікованих тут професій: клінічний психолог, педагогічний психолог (еducational psychologist), організаційний психолог, психотерапевт, спортивний психолог; сімейний радник, шлюбний радник, соціальний працівник (social worker) (р.166). URL:  https://www.ilo.org/public/english/bureau/stat/isco/index.htm

Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», URL:  https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10, класифікує професії спеціалістів наступним чином - Розділ 2 «Професіонали» - Підрозділ 24 «Інші професіонали» - Клас 244 «Професіонали в галузі економіки, соціології, археографії, археології, географії, кримінології та палеографії» - Підклас  2445 «Професіонали в галузі психології», 2446 «Професіонали в галузі соціального захисту населення» - Група 2445.2 «Психологи», група 2446.2 «Професіонали в галузі соціального захисту населення» - Професійна назва роботи 2445.2 «Практичний психолог», 2446.2 «Соціальний працівник» (зазначимо, що професія «Соціальний педагог» у НКУ ДК 003:2010 взагалі відсутня).

Закон України «Про освіту» визначає, що за своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників (ст.76 «Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти», ч.3). URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

Поряд з цим Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» помістив діяльність психологів не до Секції Р «Освіта», а до секції - Секції Q «Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги»! (діяльність соціальних педагогів у КВЕДі теж відсутня). (Цит. за «Сервісом для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010», URL: http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/86/KVED10_86_90.html).

Таким чином, спостерігаємо неузгодженість між різними класифікаційними позиціями професії «Психолог». За міжнародною класифікацією психолог є спеціалістом в галузі права, соціальних наук та культури, в Україні – у відповідності до різних нормативно-правових актів - відноситься до: а) «інших професіоналів», б) здійснює діяльність з охорони здоров'я людини, в) здійснює педагогічну діяльність. Ця відмінність має бути усунена.

Зауважимо,  що поряд із обговоренням цього проєкту стандарту зараз триває обговорення Проєкту наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу" (від 5 червня 2020). URL:  https://moz.gov.ua/article/public-discussions/proekt-nakazu-ministerstva-ohoroni-zdorovja-ukraini-pro-zatverdzhennja-porjadku-zastosuvannja-metodiv-psihologichnogo--i-psihoterapevtichnogo-vplivu

У проекті розглядається та визначається поняття психологічної та психотерапевтичної допомоги (психотерапії), поняття надавача психологічної та психотерапевтичної допомоги, вказуються вимоги до освіти та додаткового навчання таких осіб. Прикметно, що перелік галузей знань, за якими готуються  спеціалісти, є досить широким, і не обмежується лише «Психологією» та «Медициною» (!). Додаткове навчання передбачає навчання за акредитованими навчальними програми (Перелік відповідних міжнародних організацій, що здійснюють таку акредитацію, надається). Зрозуміло, що така редакція наказу не узгоджується з рядом нормативно-правових актів галузі, разом з тим, Проєкт носить прогресивний характер та може бути референтним документом для подальшого вдосконалення законодавства та розвитку послуг у сфері психічного здоров'я. Очевидно, що потребують узгодження також і позиції обох згадуваних проектів – Проєкту професійного стандарту за професією «практичний психолог» та Проєкту Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу.

13.06.2020.

Артеменко Тетяна Борисівна, методист-практичний психолог навчально-методичного центру психологічної служби КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», psysluzhba@ukr.net, +38067 500 4835.