Який засіб вибрати, щоб він був дієвим? Зацікавити дитину? Налякати її? Присоромити? Можна вибрати будь-який з цих способів. Кожен з них має як свої переваги, так і недоліки. Переважно в школах лякають і стидають. На цьому побудована наша шкільна традиція. А також на цьому міцно тримається популярна нині шкільна Рада Профілактики. Рада справді профілактує. І профілактує вона - вчителя. Від перевірок, від закидів про бездіяльність, від терзань вчительського сумління. А от дитину і сім'ю Рада не профілактує. Рада їх залякує і соромить. Що ж, це теж буває ефективним, але не з усіма, і на короткий термін. До того ж, дитина вже не забуде і не пробачить вам свій негативний досвід участі у цій педагогічній екзекуції. Втрата довіри може стати найвідчутнішою втратою у ваших з нею стосунках. Якщо стосунки для вас вартують того, щоб їх підтримувати, а також щоб складна шкільна ситуація вирішилась, доведеться обирати інший шлях. Протилежною стратегією може виявитися пробудження інтересу, зацікавленості, захопленості дитини. Це може бути гарним драйвером для змін, але коли ти знаходишся в до біса складній ситуації, ти будеш думати, як вижити. Коли ти напружений, це не дуже гарна емоція для розвитку. До того ж, негативне переживання має здатність захоплювати всю психіку, і тоді ти суціль тривожний, а зовсім не зацікавлений. Ситуація ускладнюється ще й тим, що й опертися не особливо є на кого, скажімо, стосунок з педагогом ще не сформувався. Як чинити тут? В такому випадку найкраще допоможе контрактування. Це позиція, коли взаємодіють зрілі, дорослі частини і спеціаліста, і дитини чи її сім'ї. Ніхто нікого не рятує, не переслідує, не лякає та не соромить. Сторони домовляються. Таким чином, укладається договір про надання допомоги. Це свідоме рішення, воно не приймається під тиском, і договір передбачає пункт його дострокового розірвання. Умови договору вбачають у клієнтові рівноцінного партнера щодо упровадження змін. До розв’язання шкільної ситуації можуть залучатися інші спеціалісти, і тоді вже з дитиною чи сім'єю працює мультидисциплінарна команда. Вона складає свій план, оформляє картку випадку, збирається на професійні консультації – консиліуми, оформляє висновки та передомовляється у разі потреби. Технологія кейс-менеджменту – управління випадком – успішно використовується фахівцями зі спорідненої галузі – сфери соціальної політики. Це добре виписана технологія, вона має свій мануал та законодавче підґрунтя до застосування у різних державних інституціях.

Майстер-клас, а саме на ньому соціальні педагоги опрацьовували і світоглядні, і технологічні засади кейс-менеджменту, якраз і дав змогу учасникам познайомитися з новими способами взаємодії з дитиною у випадку складної шкільної ситуації. На прикладі застосування методу управління випадком можна показати, як більш ефективно використовувати власний професійний ресурс та ресурс команди, будувати довірчу взаємодію та вирішувати «запущені» шкільні ситуації, які на певному етапі починають ставати «невирішуваними» і лише «відтягують» енергію, стаючи «хронічними». Гарна новина є в тому, що немає «поганих» ситуацій, а є лише неефективні технології.

Сьогоднішній день роботи на курсах закінчився, завтра буде новий день і нова тема – тема безпеки у закладах.

Разом з Альона Гіліс, Альона Найдьон, Алла Шапошник, Оля Дубик, Вікторія Панько, Людмила Бондаренко, Вікторія Бєлік, Наталія Комиш, Надежда Жорняк, Юлія Мандибура, Natalia Natalia, Людмила Чудна, Лариса Качур, Кравченко Оксана, Олена Потапенко, Людмила Стрилец, Тетяна Брацюн, Тетяна Брайченко, Наталия Дудина

Див. також: https://www.facebook.com/psytetianaart/photos/a.1906943559324730/3827922180560182/?type=3&__tn__=-R

Підготувала і провела Т.Артеменко