17 березня 2015 року в інституті пройшов семінар для спеціалістів психологічної служби «Психологічний і соціально-педагогічний супровід адаптації вихованців та учнів до навчального закладу». На семінар було запрошено 62 спеціалісти, які представляли школи, дитячі садки, інтернати, заклади професійної освіти, вищі навчальні заклади.

Розпочалася робота з аналізу річного планування спеціалістів з питань адаптації дітей, учнів, студентів у 2014-2015 н.р., який здійснила Тетяна Войцях, завідувач обласного центру практичної психології і соціальної роботи.

Перша частина семінару була присвячена розгляду актуальних питань супроводу спеціалістами психологічної служби адаптації дітей, учнів, студентів до навчально-виховного процесу. Тетяна Войцях висвітлила загальні питання та вимоги до діяльності спеціалістів психологічної служби закладів освіти різного типу щодо вивчення адаптації дітей, учнів, студентів до навчально-виховного процесу.

Про особливості адаптації дітей та дорослих з числа внутрішньо-переміщених осіб та/або таких, що пережили (переживають) втрату рідних та близьких людей, розповіла Тетяна Артеменко, методист центру.

Віталіна Міщенко, консультант-практичний психолог обласної психолого-медико-педагогічної консультації, зробила наголос на актуальних питання супроводу адаптації дітей, учнів, студентів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії.

Методичні рекомендації Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи щодо презентації результатів емпіричного дослідження з питань адаптації озвучила Тетяна Войцях.

Практичні аспекти психолого-педагогічного супроводу адаптації дітей та дорослих були розглянуті на секціях у другій частині семінару.

Працювали наступні секції: секція 1. Актуалізація психологічної стійкості як адаптивного ресурсу особистості (ведуча Тетяна Артеменко); секція 2. Техніки та методики формування конструктивної взаємодії з однолітками та дорослими (ведуча Віталіна Міщенко); секція 3. «Група зустрічей» як форма роботи з розвитку особистісних адаптивних аспектів (ведучий Віталій Боголій, методист центру).

Група, що працювала над темою актуалізації психологічної стійкості, виконувала вправи для розвитку життєстійкості та складання карти ресурсу. Розминку група почала із називання актуальної емоції чи відчуття, передаючи естафету по колу. Для аналізу ефективних стратегій вправляння зі стресом учасники об'єдналися у пари та пригадали подію з життя, після чого структурували свої ефективні та неефективні коупінг-стратегії за моделлю BASIC (belief (вірування), behavior (поведінка); social interaction (соціальні зв'язки), somatic (тілесність); imagery (уявлення), cognition (думки)) та обмінялися зворотним зв’язком. Після відбору та аналізу ресурсних стратегій фахівці мали змогу інтегрувати свій досвід, вибудувавши у просторі топологічну модель власного ресурсу та переклавши складові BASIC'а на «мову» балансної моделі Н.Пезешкіна.

Для цього спочатку треба було у вигляді чотирикутника розташувати у просторі маркери, що означають: 1 - тіло (“S2” - somatic), 2 - діяльність / поведінку / думки (“B2” - behavior, “C” - cognition), 3 - комунікації / соціальні зв'язки (“S1” - social interaction) та 4 - фантазії (“B1” - belief, “I” - imagery). Згодом учасник по черзі займав одну з позицій та вербалізував свої сильні сторони, асоціюючи їх з кольором, розташуванням стосовно свого тіла тощо. На завершення виконавець ставав у центр чотирикутника та об’єднував свої сильні сторони в єдиний неподільний ресурс.

Наступною вправою було заповнення карти ресурсу та рефлексія почуттів по завершенню завдання.

Учасники семінару отримали – і це є особливо цінним - досвід безпосереднього проживання та засвоєння практичного матеріалу під час роботи груп, а саме зразків ведення груп певного спрямування, методів та прийомів роботи з актуалізації адаптивного ресурсу особистості, розробки ефективних коупінг-стратегій, стратегій підтримки осіб та груп, що зазнали травматизації.

Зворотний зв'язок учасників по завершенню семінару засвідчив актуальність опрацьованої теми, збагачення фахової «валізи» практичного психолога та соціального педагога новим прикладним інструментом, потребу здійснення постійної фахової комунікації для забезпечення професійного розвитку та самоактуалізації.