В рамках Всеукраїнського тижня права, що проходив з майстрами виробничого навчання у Черкаському професійному автодорожному ліцеї, проведено тренiнг "Засади успішного педагогiчного спiлкування" спiльно з методистом обласного  центру практичної психологiї та соцiальної роботи ЧОIПОПП Артеменко Т.Б. Учасники заняття розглянули типові ситуації у педагогічному спілкуванні, які є складними для вирішення, та спробували їх розв'язати. Для цього тренер запропонувала зробити дві групи характеристик – того, як почувається майстер у складній педагогічній ситуації та як він сприймає учня. Працюючи над змістом характеристик, учасники вийшли на чотири групи базових емоційних установок, а саме «Я-плюс, Ти-плюс», «Я-плюс, Ти-мінус», «Я-мінус, Ти-плюс», «Я-мінус, Ти-мінус». Найхарактернішим переживанням у складній комунікативній ситуації виявилася установка «Я-мінус, Ти-мінус», і разом з тим відбулося розуміня того, що з подібним негативно забарвленим переживанням про себе та про партнера по комунікації навряд чи можна будувати ефективну взаємодію. Після цього учасники спробували через прийом позитивного переформулювання трансформувати установки на більш продуктивні (наприклад, учень, який демонструє примітивні форми поведінки, такі як плювання, агресивні реакції, вихід із комунікації тощо насправді захищає свою приватну психологічну територію; істероїдно-демонстративні реакції молодої людини є способом отримати публічні поглажування тощо). Розглянувши також стилі взаємодії, такі як напад (директива), втеча (дистанціювання), обман (маніпуляція) та договір (діалог), учасники, хоча і не без болючих інсайтів, дійшли до висновку, що найбільш продуктивним способом взаємодії є договір. На цьому час зустрічі був вичерпаний, тому технічний бік укладання таких договорів та інші аспекти педагогічної комунікації учасники заняття та тренер домовилися перенести на наступну зустріч. Активно допомагали проводити тренінг заступник директора Ольга Василівна Журавель та викладач правознавства Тетяна Миколаївна Лавриненко. Варто зазначити, що ліцей має свого практичного психолога, Ірину Павлівну Деряженко, однак саме у цей час психолог знаходилася фактично на передовій на Сході країни, надаючи там волонтерські психологоічні послуги бійцям, задіяним у антитерористичній операції. Тому говорячи про налагодження комунікації як загальне явище нашого часу, хочеться висловити переконання, що ця навичка справді необхідна і для побудови психологічної безпеки у педагогічній взаємодії, і для відродження національної безпеки шляхом подолання негативних настанов між великими групами людей. (див.також http://chpal.edukit.ck.ua/news/id/612/vn/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3/)