Вважаю тезу про діяльність через інтерес популістичною і шкідливою.
Автор статті Anna Shumska закликає батьків до формування інтересу. Цим також грішать багато видань з педагогіки.
Діяльність через інтерес актуальна років десь так до шести. Після того з'являються інші механізми, і їх не можна ігнорувати.
Коли ми когось до чогось примушуємо, працює МОТИВАЦІЯ ЧЕРЕЗ «ТРЕБА», або т. зв. «чужа» мотивація. Вона базується на емоції страху та такій актуальній здібності, як слухняність. При подібній взаємодії дорослого і дитини дитина засвоює правила та настанови. Без «треба» не формується така структура особистості, як супер-его або ж Батьківська психічна інстація. От коли супер-его вже сформоване, то тоді можна потроху почати відходити від вимог. Якщо ж ця інстанція не сформована, таку взаємодію продовжуємо. Я скажу більше, у нас добра половина дорослих живе і працює завдяки зовнішньому «треба», і саме це є для них добрим адаптаційним моментом, інакше вони взагалі не змогли би функціонувати.
МОТИВАЦІЯ ЧЕРЕЗ «ХОЧУ» опирається на інтерес, принцип задоволення та таку актуальну здібність як спонтанність. Для дитини в дуже ранньому віці це є її природною поведінкою, а от для дитини більш старшої та для дорослого такий переважний поведінковий вибір часто є ознакою неадаптивності та незрілості.
Є також МОТИВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС, що проходить ЗА ПРИНЦИПОМ «ДОЦІЛЬНО-НЕДОЦІЛЬНО». Він вмикається, коли людині треба зробити вибір між різними спонуканнями. Тут маємо різні емоції, які змінюють одна одну. У виборі бере участь психічна інстанція Дорослого, яка опирається на принцип реальності.
Не всі на світі речі є цікавими чи їх можна перетворити на такі. Є не дуже приємні, проте обов'язкові речі, а також речі, які ми робимо з необхідності. Біблія взагалі вважає тілесність та фізичний план існуванням прокляттям людства. І ця метафора вигнання з Раю може добре прислужитися якраз у роботі з людьми, які мають проблеми з мотивацією та волею, починаючи від шкільного навчання та закінчуючи екзистенційними неврозами.
Тому надзвичайно важливим завданням батьків і педагогів залишається формування у дітей культури підтримання життєвого балансу, який полягає саме у поєднанні принципу задоволення та принципу реальності. ©Т.Арт. 12.10.2017

Тут стаття Anna Shumska: https://www.facebook.com/groups/1447547535497898/permalink/1951009981818315/

Тут – текст в ФБ та коментарі: https://www.facebook.com/groups/817697061673636/permalink/1295852947191376/