Вітаю Вас, Гість
Головна » 2020 » Квітень » 22 » Нова реальність для психологів
22:36
Нова реальність для психологів

Як і решта світу зараз, психологи навчаються жити у новій реальності, спричиненій пандемією COVID-19: переходять на режим дистанційної роботи, дають раду дітям, допоки школи та дитячі садки зачинені на карантин, переживають за старших членів родини та гадають, що очікує на них попереду. Поряд з особистими клопотами психологи надають підтримку своїм клієнтам, які теж переживають, мають різного роду утруднення та намаються з ними справитись. Яким чином практичні психологи, психологи-дослідники та викладачі психології можуть самостійно подбати про себе у цей тривожний час? Саме «слідуючи всім тим рекомендаціям, яких вони просять притримуватися своїх клієнтів, учнів та студентів», зауважує Хезер Гебхардт, спеціаліст у сфері психології, рекомендації якої цитує Американська психологічна асоціація. Насамперед, мова йдеться про зміну стратегій, вибір пріоритетності завдань, ритуалізацію щоденних дій, фізичну активність, підтримання соціальних контактів, дистанціювання від надмірних інфопотоків, віртуальне опанування нових робочих навичок, підтримка інших колег, самопідтримка.

Якщо говорити про тенденції, які можна виокремити у осіб, що підпали під дію стресу, то вони розподіляються між протилежними полюсами. Так, за спостереженням психолога Вікторії Горбункової, в ситуації стресу переважна більшість осіб починають гірше працювати, мають негаразди зі здоров’ям, частіше конфліктують з близькими, впадають у депресію, стають агресивнішими і, навіть, вдаються до спроб самогубства. Однак є і люди, які поводяться та почуваються з точністю до навпаки. Тривале перебування у стресових ситуаціях призводить до того, що досягнення зростають, самопочуття покращуються, стосунки розвиваються та стають міцнішими, до того ж збільшується і продуктивність праці. Якщо розглядати таку поведінку з точки зору розвитку життєстійкості (hardiness), то відмінності полягають у тому, що життєстійкі особи геть інакше сприймають критичні ситуації, інших людей та обирають особливий спосіб дій у кризі. Так, вони завжди шукають підтримку в інших і самі готові її надавати, вони відчувають, коли можуть впливати на події, та повсякчас намагаються контролювати їх, вони намагаються буди задіяними в тому, що відбувається, а не спостерігати збоку, а ще – сприймають кризу переважно як здатність до розвитку, змін та адаптації, а не як ризик чи загрозу благополуччю. У своїх розмірковуваннях психолог опирається на дослідження Мадді (Сальваторе Мадді, професор Школи соціальної екології Каліфорнійського університету). Очевидно, що стратегії супроводу осіб з різними типами реагування на стрес та кризу будуть різнитись.

Поряд з цим постає питання про найкращі способи професійного впливу під час вимушеної ізоляції. Хочеться звернутися до ініціатив Української Спілки Психотерапевтів як однієї з найвпливовіших вітчизняних професійних організацій. Спілка має свою офіційну позицію щодо надання психологічної допомоги населенню в ситуації карантинних протиепідемічих заходів. Зауваги стосуються як короткострокового, сфокусованого психологічного консультування, так і більш тривалої в часі інтервенції - психотерапії. Спираючись на міжнародний досвід, численні публікації, а також офіційну позицію Європейської Асоціації Психотерапії, до котрої належить УСП, спілчани зазначають, що пандемія, викликає у широкого кола населення такі форми психологічного та дистресового реагування, які досі чітко не вивчені та не описані, а також наголошують, що ситуація соціальної ізоляції і соціальних обмежень призводить до специфічних форм особистісної, сімейної, соціальної та професійної дезадаптації, включаючи порушення в сімейних системах, результатом яких може бути сімейне насильство. В таких умовах важливою стає первинна діагностика, в результаті якої фахівець на основі отриманих даних зможе коректно скерувати особу, що звернулась по допомогу, до психолога (психологічне консультування), психотерапевта (психотерапія) чи психіатра (медикаментозне лікування).

Вибираючи методи професійного впливу, варто дослухатись до існуючих застережень, що стосуються, насамперед, інтернет-консультування та ведення інтернет-груп. З такими застереженнями публічно виступили, зокрема, Андрій Молодорич, Голова Етичної Комісії Київської Філії Української Спілки Психотерапевтів, та його колеги. Вони апелювали до заяви Європейської Асоціації Психотерапії щодо ситуації навколо епідемії Covid-19 та підкреслили, що метою цього звернення було запропонувати колегам зменшити кількість одночасних очних зібрань та проведення групової психотерапії. ЄАП розраховує, що фахівці припинять групові зібрання, сесії психотерапії та особистого досвіду, як цього, до речі, вимагають постанови Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Ця теза розповсюджується також і на онлайн-зустрічі. Ризики групових зустрічей, що передбачають формат роботи з особистісним матеріалом, витікають, насамперед, з особливостей онлайн-сеттінгу та онлайн-контакту. Можуть порушуватись принципи конфіденційності, безпеки та благополуччя осіб, залучених до такої взаємодії. Вважається, що вказаних ризиків не містять такі онлайн-заходи, як навчальні семінари, конференції, марафони, інтервізії тощо. Щодо онлайн-консультування, яке передбачає формат «віч-на-віч», тут не існує однозначної думки. Частина фахівців вже перейшла на ці форми роботи, ще частина пропонує перевести до дистанційного формату консультування лише раніше залучених клієнтів, виключно для продовження чи завершення роботи.

Феномени онлайн-взаємодії у консультативному та груповому процесах лише вивчаються, тому фахівцям слід досить обережно застосовувати ці форми роботи у своїй практиці. Разом з тим, тих, хто вже має досвід подібної практики, запрошуємо поділитися ним у професійному співтоваристві. Це можна зробити на тематичних сторінках соціальних мереж (окремі лінки додано в кінці статті), на професійних форумах (зокрема, на форумі інституту чи форумі сайту «Псі-ком'юніті Черкаси») та у тематичних мережевих групах (закрита ФБ-група «Псі-ком'юніті Черкаси», ін.).

Корисні лінки:

Поради від Американської психологічної асоціації про те, як психологи можуть попіклуватися про себе під час пандемії covid-19 (автор Р. А. Клей): https://www.facebook.com/npa.org.ukraine/photos/a.646567839107182/929494227481207/?type=3https://www.apa.org/news/apa/2020/03/psychologists-self-care?fbclid=IwAR34M86gMj3WHyAAp_nnPFLwQH4eCJ2MBqVGzkfbSdXL-0xY0hrCXN4A90w (оригінал);

Заява Європейської Асоціації Психотерапії щодо ситуації навколо епідемії Covid-19 та проведення психотерапії у цей час: https://www.facebook.com/groups/usp1996/permalink/3038715736173298/;

Офіційна позиція Української Спілки Психотерапевтів щодо надання психологічної допомоги населенню в ситуації карантинних протиепідемічних заходів: https://www.facebook.com/lviv.psychoanalysis/photos/a.1484228615197944/2579230392364422/?type=3;

Особисте звернення Андрія Молодорича, Голови Етичної Комісії Київської Філії Української Спілки Психотерапевтів, до колег-психотерапевтів та консультантів: https://www.facebook.com/groups/usp1996/;

Тема для обговорення на форумі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти: http://forum.ed-sp.net/viewtopic.php?f=6&t=4252#p10673;

Тема для обговорення на форумі сайту «Псі-ком'юніті Черкаси»: http://psycenter.at.ua/forum/2-10-1#199;

Допис на професійному соціальному акаунті "Психолог Тетяна Артеменко": https://cutt.ly/mytbWot

Підготувала Т. Артеменко

При копіюванні матеріалу посилання на джерело обов'язкове

 

Переглядів: 290 | Додав: psycommunity | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]