Психологи і соціальні педагоги Черкаських шкіл, усього 27 осіб, зібралися в стінах Служби у справах дітей Черкаської міської ради і працювали над темою булінгу в освіті. Хтось порахував, що тема – чиста кон’юнктура, і не дуже хочеться з нею працювати. Хтось вибрав трохи побути і піти геть. А хтось залишився до кінця і пережив всі сюжетні ходи групової взаємодії і весь коловрат емоцій. Несподіваними, хоч і дещо очікуваними, для ведучого стали так звані «паралельні процеси», які заявили про себе відразу після першого кола. Ті «гарячі» запити, які описують стосунки учасників на їхніх робочих місцях з батьками, дітьми та педагогами, були, як часто і трапляється, екстрапольовані на ведучого. Гру «Який жах!» справді буває зупинити непросто. Тому що разом з ударною хвилею киплячих емоцій, яка тепер спрямована на ведучого, останньому доводиться прийняти на себе ще й відповідальність за всіх «мертвих», «живих» і «ненароджених» (випливла така метафора) - і при цьому не завантажитись провиною. Наступна вправа про рефлексію групових ролей і побудову морального процесу, мабуть, була теж не дуже простою. Чверть учасників не готові були спробувати доторкнутись до такого досвіду, а з тих, що працювали, зворотний зв'язок надала третина учасників. Разом з тим, жвавий відгук викликала робота в трійках, де програвались ролі розповідача, слухача і спостерігача, а зусилля були спрямовані на побудову та супервізію процесу надання допомоги у складних шкільних ситуаціях. На жаль, час непомітно вичерпався, і в кінці заняття довелося поставити три крапки. Проте є сподівання, що таке анонсування теми для міських психологів допоможе зробити їм вибір у напрямку наступних кроків – «моя» це тема чи «не моя», «мій» це чи «не мій» тренер, працювати мені в цій темі й далі, чи на цьому зупинитись. А також що робити з тими моментами, що спливли під час роботи і не були завершені. Для ведучого це питання про, насамперед, особистісну та мотиваційну готовність потенційних учасників. З усією очевидністю ще раз постала потреба отримання особистого досвіду практичними психологами та спеціалістами інших гуманітарних сфер, які працюють з емоційно зарядженими темами та використовують компетентно місткі форми роботи. І краще було би, якби отримання такого особистого досвіду передувало початку роботи з матеріалом, що виноситься на тематичне заняття. В свою чергу, ведучого теж очікує занурення в його особистісну тематику та детальний аналіз процесу, його динаміки, засобів і процедур.

Фото тут: http://psycenter.at.ua/photo/treningi/trening_buling_2019_01_10_m_cherkasi/63

Матеріал у ФБ: https://www.facebook.com/psytetianaart/posts/2280047692014313?__tn__=-R

Т. Артеменко