На цьогорічних листопадових курсах (29.10.18 - 11.11.18) психологи працювали, серед інших, з темою стресу, насильства, булінгу та мобінгу, девіацій.

Хіт запитів у роботі зі стресом – як «зберегти» себе, коли працюєш з клієнтом, який перебуває у стресі, як знайти внутрішні ресурси для поствідновлення та як практикувати самому, коли ти усвідомлюєш, що переживаєш у цей момент гострий стрес. Практичною відповіддю на запити став розгляд «живої консультації» з клієнтом за принципом стоп-кадру з підключенням обговорення в групі. Розглядались такі феномени, як якість контакту, рапорт, безпека, стабілізація та зміст трансференцій. Особлива увага зверталася на вміння диференціювати свої стани та стани клієнта та виконання задач ресурсування у ході консультативного контакту (за Н. Пезешкіаном). Були опрацьовані антистресові методи дихання та візуалізації. На роботу було відведено 2 години.

У контексті задач подолання булінгу та мобінгу акценти були поставлені на виявлення та рефлексію рольових виборів у в уявній ситуації групового кривдження. Очевидно, група зіткнулася з персональними виборами в континуумі «моя реальна групова роль» - «моя ідеальна групова роль» та змогла розв’язати для себе задачі, зі слів учасниці, через побудову «автонаративу». На виході вправи очікувались певні усвідомлення, які здатні активізувати моральне почуття, запустити моральний процес та допомогти сформулювати вибір. Вправа підходить для дорослих та підлітків. Для дошкільнят та молодших школярів Л. Петрановська радить проводити коротке опитування з трьох запитань. Далі було розглянуто особливості формування позитивних правил життя у групі і процедуру заключення антибулінгового договору. На прикладах розглянуто 10 ознак кривдження та механізми, що лежать у їх основі. Робота зайняла 3 години.

Тема девіацій в основному зачепила адиктивні аспекти поведінки та була розкрита через аналіз механізму ігор - порівняння «трикутників» С. Карпмана і Т.Р. Чойса, розгляд ролей і трансакцій у грі «Алкоголік». Превентивний та корекційний підходи у роботі з поведінковими адикціями були подані на прикладі теорії змін поведінки (Дж.Р. Айленд, К. Прочаска). Задачі первинної, вторинної і третинної профілактики вживання психоактивних речовин, що їх вирішує фахівець, були розглянуті у розрізі п’яти стадій зміни поведінки – переобдумування, обдумування, прийняття рішення, дія, підтримка (збереження) нової форми поведінки. Таким чином спеціалісти мали змогу співставити власні підходи у роботі з явищем з концептуальними підходами, покладеними в основу медичних профілактичних програм зміни поведінки. На практиці емпатичний контакт з проханням про зміну поведінки було відпрацьовано на побудові «я-повідомлення». Робота проводилась у трійках з наступною загальною рефлексією. Загалом група працювала 2 години.

Про роботу також можна прочитати у ФБ: https://www.facebook.com/pg/psytetianaart/photos/?tab=album&album_id=2185291168156633&__xts__%5B0%5D=68.ARD1UdkouHqoETOFtXHYSba1Q7qdvenUhpRuEKpCs2Db3bhxC0JVkMPJTUFFZt3o1pAl4MFt7pB2tQdItVWGEar9ZQnUE1J2ZfesKAKZOlB5zH61xojwvamvGkUyMfnG6JyXx4PiibZ_2a-ffvtNOdL1dvzKUkigu_np3TWe5Q-oKVxaE9DVJRM6FNOGrm-wCxNQcIlNjM0&__tn__=-UC-R

Фото тут: http://psycenter.at.ua/photo/kursi/kursi_praktichnikh_pikhologiv_2018_10_11/60

Т. Артеменко (3, 7 листопада 2018)