Вітаю Вас, Гість
Головна » 2017 » Лютий » 3 » перспективи упровадження проекту "Комплексна психосоціальна підтримка осіб, постраждалих внаслідок військового конфлікту в Україні"
15:56
перспективи упровадження проекту "Комплексна психосоціальна підтримка осіб, постраждалих внаслідок військового конфлікту в Україні"

02.02.2017 у Києві пройшов науково-практичний семінар "Комплексна психосоціальна підтримка осіб, постраждалих внаслідок військового конфлікту в Україні".

У рамках семінару - прес-конференція за участю міністра освіти і науки України Л.Гриневич, Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Дж. Барберіс, директора УНМПЦ ППСР В.Панка, керівника ЦПЗПСС С.Богданова. 

Пленарна частина складалася з доповідей заступника Міністра освіти і науки П.Хобзея, президента НаУКМА А.Мелешевича, координаторів та учасників проекту. На секціях працювали представники навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти.

https://www.facebook.com/groups/817697061673636/permalink/1079041058872567/

https://www.facebook.com/groups/817697061673636/permalink/1078864818890191/

https://www.facebook.com/lyudmila.yekhalova/posts/1221933134569137?hc_location=ufi

Зауважимо, що іще півроку назад, під час зустрічі 7 червня 2016 року, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, голова представництва Дитячого фонду ООН (UNICEF) в Україні Джованна Барберіс та президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Андрій Мелешевич домовилися про те, що досвід та методичні напрацювання проекту «Комплексна психосоціальна допомога дітям, підліткам та родинам, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні» будуть систематизовані та поширені по всій Україні.

«Враховуючи позитивні напрацювання проекту та його реальну результативність варто поширити ці досягнення на інші області, де сьогодні живуть вимушено переміщені громадяни зі Сходу України. Окрім того, можна поставити питання про підготовку вчителів та дитячих психологів за цією програмою через систему інститутів перепідготовки та підвищення кваліфікації. У такий спосіб, освітяни могли б отримати корисні компетентності, реально підвищити свою кваліфікацію та сприяли подоланню однієї із найбільш гострих соціальних проблем сучасності. Зі свого боку ми готові всіляко сприяти розвитку цієї ініціативи та надати відповідні офіційні рекомендації», – запропонувала Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Своє бачення траєкторії розвитку проектів психосоціальної допомоги Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА висловили і представники UNICEF.

«Можна констатувати прекрасні результати роботи проекту «Комплексна психосоціальна допомога дітям, підліткам та родинам, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні». Переконані, що рекомендації та підтримка Міністерства освіти і науки дадуть змогу рухатися далі та ще більше розвинути проект. Ми також підтримуємо надання психосоціальної допомоги не тільки в рамках освітніх закладів, але й безпосередньо у громадах», – підкреслила голова представництва Дитячого фонду ООН в Україні Джованна Барберіс. http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2016/06/07/proekt-z-kompleksnoyi-psixosoczialn/

Під час прес-конференції  2 лютого Лілія Гриневич зазначила , що діти-переселенці, діти, які навчаються у «сірій зоні» поруч із лінією зіткнення, та діти воїнів АТО – три вразливі групи, що конче потребують отримання психосоціальної допомоги в школах.

На заході підбивали підсумки проекту «Комплексна психосоціальна допомога дітям, підліткам та родинам, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні». Лілія Гриневич зауважила, що в межах проекту було розроблено курс для підвищення кваліфікації вчителів «Психосоціальна допомога для розвитку стійкості до стресу у дітей».

«В цьому проекті нам потрібні були результати, які ми зможемо застосовувати для системної роботи з дітьми, що постраждали внаслідок російської агресії. І цей курс – саме таке системне рішення. Адже його зможуть читати в інститутах післядипломної освіти по всій Україні. Проблема є, в ситуації, що існує сьогодні, кількість таких дітей може збільшуватися. Саме тому цей курс має пройти кожен український вчитель», – пояснила Міністр.

Вона наголосила, що також в рамках проекту 22 викладача з інститутів післядипломної освіти з 20 областей України пройшли тренінг з викладання розробленого курсу.

«Ми зараз маємо кілька дуже вразливих груп дітей, яким необхідно надавати психосоціальну допомогу. Зокрема, це діти переселенці. Актуальна статистика свідчить, що нині кількість дітей переселенців, які навчаються в дошкільних навчальних закладах, становить 64 тис 289 осіб, а в загальноосвітніх навчальних закладах – 47тис 455 осіб. Це одна велика група переміщених дітей, які пережили стрес і коли їм довелося втікати від війни, і адаптуватися в новому оточенні», – повідомила Міністр.

Інша вкрай вразлива група дітей, за словами Лілії Гриневич, школярі, які навчаються у «сірій зоні» – поблизу лінії розмежування. Сьогодні в Донецькій області в цій зоні знаходиться 107 навчальних закладів, в яких навчаються близько 9,5тис дітей, в Луганській області – близько 3тис дітей у 26 школах.

«Коли ми підняли статистику звернень до шкільних психологів і соціальних працівників, то виокремили ще одну вразливу групу – це діти з родин воїнів АТО. Якщо дивитися за частотою звернень до психологів, то у 2015 році переважала група дітей переселенців, а зараз привалює група дітей бійців АТО», – підкреслила Міністр. 

Джованна Барберіс, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, зазначила, що в значній мірі успішність проекту залежала від продуктивної співпраці усіх сторін – МОН, ЮНІСЕФ та Києво-Могилянської академії. 

Вона розповіла, що проект проходив у п’яти областях: Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій. Контрольні вимірювання свідчать, що проведені тренінги мали високу результативність. Так, у класах, де вчителі пройшли тренінги в рамках проекту, за рік кількість дітей, які мають «деякі проблеми» у стосунках з однолітками, скоротилася з 25% до 9%, а кількість школярів, що мають «значні проблеми» у стосунках, – з 10% до 3%.

Сергій Богданов, керівник Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА додав, що завдяки роботи проекту з переміщеними дітьми, зокрема через шкільних психологів, вдалося зменшити їхній психосоціальний стрес у 4 рази.

У тренінгах з основ емоційного спілкування, створення довірливого класного середовища взяли участь 3 842 вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, 465 практичних психологів та 112 соціальних працівників. Комплексна програма психосоціальної допомоги, яку розробили експерти НаУКМА, передбачає допомогу дитині на рівні родини, громади, психологічного консультування та спеціалізованої психотерапевтичної допомоги.

Загалом близько 250 000 дітей та батьків на сході України отримали психосоціальну підтримку за сприяння ЮНІСЕФ. Національний університет «Києво-Могилянська академія» разом з ЮНІСЕФ підготували понад 4 000 фахівців для надання психосоціальної допомоги дітям та сім’ям, уражених конфліктом. http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2017/02/02/liliya-grinevich-kozhen-uchitel-mae-projti-kurs-z-psixosoczialnoyi-dopomogi,/

В.Г.Панок, методичний керівник вітчизняної психологічної служби, у своєму виступі у пленарній частині семінару зазначив, що, у відповідності до проведених досліджень, 70% дітей вважає, що зросла кількість правопорушень після досвіду переміщення, і тільки 10% вважає, що не зросла. На запитання, чи потрібно допомагати переміщеним особам, 33% респондентів відповіли, що «ні», 22% - «так». Таким чином, переміщення дітей має тенденцію до утворення конфліктів. З числа спеціалістів психологічної служби системи освіти, за статистикою, біля 30%-40% надають допомогу з означеної теми. У подальшому впровадженні проекту важливими є: 1)новітні техніки, 2)навчені практичні психологи, соціальні педагоги, вчителі, 3)тренери, 4)методичні рекомендації. Наступним кроком є розширення проектної активності на всі області, адже наразі у країні реєструється близько 200 тисяч переміщених дітей. Також важливою є робота з такими темами, як стрес, профілактика емоційного вигорання педагогів і психологів. Процес упровадження проектів такого рівня здатен реально змінювати ставлення учасників навчально-виховного процесу до самої служби та сприяти побудові позитивного іміджу служби.

С.А.Богданов розповів, що під час реалізації програми навчання педагогів тренери намагалися змінити культуру спілкування у школах: було важливо, щоб учителі та учні почали говорити про стрес та проблеми. Шерінг чи рефлексія – саме та вправа, яка формує в учителів таку культуру. У проведеному опитуванні за результатами упровадження програми вивчалося, що, як самі діти вважають, допомагає їм зарадити стресу – такими феноменами виявилися «обговорення з однолітками», «в родині». Тож, ми бачимо, якщо запускаються механізми контакту і довіри, діти самі собі починають допомагати. Функція вчителя – надати первинну допомогу, шкільні ж психологи надають допомогу ІІ рівня – спеціалізовану. Вимірювання результатів упровадження таких навчань свідчить: навчені вчителі позитивно вплинули на ненасильницьке вирішення конфлікту; дітям більше почав подобатись їхній клас; вдвічі зросла про соціальна поведінка. Є і такі феномени, на які не впливає програма: це зниження травматичного стресу і гіперактивність. Насправді, такі результати відповідають реальності. До кінця року планується також розробити  відповідний он-лайн-курс.

На секції, що займалася дослідженням змістової психологічної складової проекту, говорили про специфіку упровадження усіх складових проекту, в т.ч. навчальної програми для підготовки практичних психологів та соціальних педагогів. Зокрема, у Черкаському регіоні таке навчання пройшли 132 особи. Упродовж 2015-2016 рр. у відповідь на соціальні виклики працівниками психологічної служби Черкащини надана психологічна допомога: з проблем міграції: дітям-переселенцям - 1 076 осіб, батькам дітей-переселенців - 4 особи, усього працювало 504 спеціалісти психологічної служби; з проблем супроводу сімей, учасників АТО: дітям та сім'ям - учасникам АТО - 2 582 особи, масові заходи - 4 044 особи, усього працювало 355 спеціалістів психологічної служби. Є також відповідні зони успіху і зони розвитку учасників навчань (див. попередні публікації: http://psycenter.at.ua/news/navichki_krizovogo_konsultuvannja_ta_rozvitok_psikhosocialnoji_stijkosti_do_stresu_u_ditej_navchannja_u_misti_zvenigorodka/2016-04-26-105)

Секція, на якій зібралися представники ІППО, шукала шляхи та механізми офіційного упровадження наступних кроків у проекті у систему післядипломної освіти, зокрема, викладання навчального курсу для педагогічних працівників. Радує, що багато регіонів вже активно упроваджують навчальний курс для спеціалістів психологічної служби. Це Київська, Сумська, Рівненська, Чернігівська, Вінницька, Донецька, Херсонська, Черкаська області. Програма викладається як спецкурс, або ж як короткотермінові експрес- чи проблемно-тематичні курси. Суть питання, яке потрібно вирішити, зводиться до надання пропозицій для створення нормативних засад подальшого упровадження таких курсів, а також до методичного забезпечення роботи викладачів та тренерів. Також важливими залишаються навчальні, прикладні  та супервізійні контакти з тренерами, які пройшли базову підготовку у проекті.

Звісно, не обійшлося на семінарі без цікавих знайомств. Приємно усвідомлювати, що ти робиш свою роботу не один, а у великій дружній компанії. :)

Підготувала Т.Артеменко

Переглядів: 1024 | Додав: psycommunity | Теги: криза, Стрес, Консультування, кризове_консультування, Семінар, ЮНІСЕФ, НаУКМА, проект, Подія, богданов | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]