Піхуля С.О., практичний психолог ДНЗ «Черкаський професійний ліцей»

Методи подолання негативного впливу стресу в професійній діяльності викладачів професійно-техічного навчального закладу.
Попередження фізичних і психологічних захворювань та збереження здоров’я педагогічних працівників є необхідною умовою підвищення якості навчально-виховного процесу в ПТНЗ.
Темп роботи викладача ПТНЗ сьогодні є досить високим і вимагає взаємодії з великою кількістю людей, причому не завжди з тими, з ким подобається спілкуватись.
Крім того, на думку вчених, у педагогічних працівників є три основні групи факторів ризику [ c.19, 4]:
1. Об’єктивна стресогенність педагогічної діяльності як професії, що створює велику кількість непередбачуваних та невизначених стресогенних ситуацій і висуває завдання, які не мають однозначного розв’язання.

Об’єктивна стресогенність педагогічної діяльності пов’язана з такими стресогенними чинниками, як:
• нерегламентоване навантаження;
• недостатність можливостей для відновлення фізичних та психічних ресурсів;
• високий рівень відповідальності;
• велика кількість непередбачуваних та неконтрольованих комунікативних ситуацій та ін.
2. Недостатній рівень соціально-економічної захищеності сучасного викладача.

Недостатній рівень соціально-економічної захищеності сучасного викладача є джерелом постійних нарікань як самих педагогічних працівників, так і їх соціального оточення. І чим більше сил і часу віддає людина своїй професійній діяльності, тим сильніше вона переживає стан морального виснаження і відчуття невідповідності тих зусиль, які вона вкладає в свою працю, тій винагороді, яку вона за це отримує.
3. Вплив професійної діяльності на загострення суб’єктивних внутрішніх конфліктів і підвищення особистої тривожності педагогів.

Отже, будь-яка несподіванка, що порушує звичний перебіг життя, може стати причиною стресу або стресором.
Проблема стресу, в сутності, є досить старою, але наукове усвідомлення її відбулося тільки в останні десятиліття XX століття.
Але, незважаючи на наявність накопиченого значного систематизованого матеріалу з проблем стресу, деякі її аспекти досліджені ще недостатньо, а деякі тільки визначені для вирішення.
Метою даної статті є висвітлення методів подолання негативного впливу стресу в професійній діяльності викладачів професійно-технічного навчального закладу.
Відомо, що вперше слово «стрес» з’явилося на початку XIV століття у англійського поета Роберта Маннинга.
Медичні уявлення про стрес склалися на основі досліджень І.М. Сєченова, І.П. Павлова, В.М. Бехтєрева, І.Кеннока, Л.А. Орберті та ін., які стверджували єдність у людині психічного і соматичного [6]
Але найпоширенішою теорією стресу є теорія, котру запропонував лауреат Нобелівської премії канадський фізіолог Ганс Сельє . Саме він помітив прояви цілісного синдрому у відповідь організму на будь-яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації на пристосування його до труднощів. Дане явище отримало назву загального адаптаційного синдрому.
В 1972 році Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла таке визначення: стрес – це неспецифічна (тобто одна і та сама на різні подразники) реакція організму на будь-яку висунуту до нього вимогу. Стрес - це відповідь на загрозу, реальну чи уявну. [с.158, 7]
Стрес дає змогу людині, яка перебуває в небезпеці бігти швидше, стрибати вище, кричати голосніше, бачити більш чітко, терпіти сильний біль - робити все необхідне, щоб вижити в екстремальній ситуації. [c. 3, 1]
Стрес є вірним союзником людини в безперервній адаптації до будь - яких змін у навколишньому середовищі.
В той же час, ряд авторів, досліджуючи поняття «стрес», відмічає відсутність загальної теорії стресу, і на основі цього, загальноприйнятого визначення даного поняття. [9]
Стрес, за визначенням Ю.Т.Чаркова (1988), має дуже багато протиріч, є невловимим та туманним. Він вписується в рамки визначень та меж з дуже великими зусиллями.[8]
Сила його – в широті охоплення життєвих проявів, слабкість в невизначеності його проявів. Надмірний стрес з обов’язковим погіршенням адаптації організму до середовища та з обов’язковим супроводом негативними емоціями є шкідливим для педагогічних працівників і називається дистресом. Дії, що пов’язані зі стресом, можуть мати, в залежності від індивідуальних особливостей людини або позитивний результат , або негативний результат та бути неприємними, а дистрес завжди – негативний.
Слід відмітити, що більшість стресових реакцій, які відчувають на собі люди, утворюються ними самими і тривають стільки, скільки їм дозволяють. [с.36, 5] А ефективна відповідь на стрес, яка веде до успішної адаптації, - це вживання такої стратегії взаємодії зі стресором, яка значно зменшує переживання стресу.
В.Ф. Калошин визначив загальні ознаки стресового стану, котрі можливо визначити в результаті самодіагностики [ 3]:
• неможливість зосередитись на чомусь;
• посилення тривоги;
• занадто часті помилки в роботі;
• виникнення занадто частих почуттів втоми;
• погіршення пам’яті;
• занадто часта зміна думок;
• не типове пришвидшення мови;
• відчуття втрати контролю над собою;
• часті болі в різних частинах тіла (голова, спина, шлунок);
• підвищена дратівливість та збудженість;
• втрата почуття гумору;
• у тих, хто вживає тютюнові вироби, різко зростає кількість випалених цигарок;
• виникає пристрасть до кофеїну чи алкоголю;
• відбувається зміна апетиту (або зниження чи відсутність, або навпаки, постійне відчуття голоду і бажання їсти).
Наявність даних ознак, чи деяких з них, говорить про негативний вплив стресу та необхідність його подолання.
Подолання негативного впливу стресу може бути пов’язане, або з впливом зовні (іншої людини, музики, кольору, природи), або з впливом людини на саму себе [2]
Одним з ефективних методів подолання негативного впливу стресу є «прогресивна релаксація» (м’язове розслаблення), запропонована фізіологом Е.Джейкобсоном. Основна теза даного підходу «якщо ми хочемо розслабити психіку, ми повинні як слід розслабити м’язи», тобто, необхідно навчитись розслаблювати м’язи, щоб цей стан, в свою чергу, вів до зниження емоційної напруги.
Перший прийом – розслаблення за контрастом. Для того, щоб як слід розслабити який-небудь м’яз, необхідно його спочатку напружити, а потім – розслабити. Відчути різницю. Зробити вправу декілька разів.
Добре розслаблюється той м’яз, який працює. Якщо важко відчути повне розслаблення м’язів, необхідно, щоб вони попрацювали.
Для ніг можна зробити присідання 10-15 разів до відчуття втоми, потім сісти в крісло і витягнути ноги. Розслаблення відчувається досить чітко.
Розслаблення на фоні тепла. Добре розслаблюються м’язи після гарячого душу або ванни. Можна використати баню.
Локальне розслаблення. Розслаблення окремих частин тіла з фіксацією уваги на цих ділянках.
Поряд з «прогресивною релаксацією» відомий і інший метод, що розроблений німецьким психіатром І.Шультцем і названий «аутогенним тренуванням». В нинішній час даний метод набув багатьох модифікацій, запропонованих багатьма дослідниками і може використовуватись як самостійно, так і в поєднанні з іншими методиками.
Порядок занять аутогенним тренуванням.
1. Вибір місця для проведення занять. Місце вибирається таким чином, щоб стороні люди чи звуки не стали на заваді.
2. Психологічне налаштування. Заняття починається з налаштування на відчуження від зовнішнього світу, на відчуття власного тіла.
3. Вхід до вправи. Глибокий вдих з напруженням всіх м’язів, а далі видих з розслабленням м’язів, що були напружені.
4. Прийняття одної з наступних поз для занять:
• лежачи на спині, руки вздовж тіла;
• сидячи в кріслі, відкинувшись на спинку і підголівник;
• «Поза кучера». Сидячи на табуреті і нагнувшись вперед, опертись ліктями на стегна поряд з колінами.
5. Вправа «огляд тіла». З закритими очима знизу вверх поступово, як променем ліхтаря, «просвітити» подумки все тіло, перевіряючи чи не має м’язових зажимів та чи достатньо розслаблені м’язи (якщо м’язи розслаблені недостатньо, виконати вправи за методом «прогресивної релаксації» ).
6. Вправа «дзеркало». Із закритими очима уявити, що знаходимось перед дзеркалом і послідовно прибираємо напруження і зморшки зі всіх частин обличчя.
7. Виконати безпосередньо вправи аутогенного тренінгу:
• Перша вправа.
Мета даної вправи: викликати відчуття важкості в руках і ногах, бо саме відчуття важкості визиває глибинне розслаблення.
Формула:
- «Я відчуваю приємну важкість в руках;»
- «Руки важчають, важкі, зовсім важкі;»
- «Мої руки важкі» (з повтором 3 – 4 рази);
- «Я відчуваю приємну важкість в ногах;»
- «Ноги важчають, важкі, зовсім важкі;»
- «Мої ноги важкі» (з повтором 3 – 4 рази).
Під час занять необхідно не просто повторювати про себе вищевказані формули, але й яскраво уявляти собі те, що проговорюється.
• Друга вправа.
Мета другої вправи: викликати відчуття тепла в руках і ногах, бо саме відчуття тепла визиває глибинне розслаблення.
Формула:
- «Я відчуваю приємне тепло в руках;»
- «Мої руки теплі» (з повтором 3 – 4 рази);
- «Я відчуваю приємне тепло в ногах;»
- «Мої ноги теплі» (з повтором 3 – 4 рази).

• Третя вправа.
Мета вправи: відрегулювати ритм серцевих скорочень.
Саме починаючи з даної вправи, відбувається нейтралізація негативних емоцій.
Формула: « Я відчуваю приємне тепло в лівій руці, лівому плечі і лівій частині грудної клітки. Моє серце б’ється спокійно і рівно(3 – 4 рази)».
• Четверта вправа.
Мета четвертої вправи: відрегулювати ритм дихання.
Формула: « Приємне свіже повітря проникає глибоко в легені. Дихаю спокійно»(3 – 4 рази).
Необхідно уявити собі ту ситуацію, коли дійсно, дихається легко, вільно, приємно.
• П’ята вправа.
Мета вправи: відрегулювати діяльність шлунково-кишкового тракту .
Формула: « Ковтаю слину, відчуваю приємне тепло, що розливається в животі. Живіт приємний, теплий» (3 – 4 рази).
• Шоста вправа.
Мета вправи: зняти або попередити головний біль нервового характеру .
Формула: «М’язи обличчя розслабились ще більше. Розслабились м’язи лоба. Лоб приємно прохолодний» (3 – 4 рази).
Закінчувати вправи слід, повторивши декілька разів: « Все добре», « Зі мною все добре», «В мене буде все добре».
Ефективними в подоланні негативного впливу стресу в професійній діяльності є також вправи полярного дихання. Полярне дихання – це тип дихання, котрий служить антиподом як пригніченню, так і гніву, роздратуванню.
Позитивне дихання (використовується для боротьби з пригніченням).
- Необхідно сісти на підлогу. Ноги витягнути перед собою, руки покласти на коліна.
- Зробити до 10 швидких вдихів.
- З’єднати великий, вказівний і середній пальці на обох руках.
- Зробити глибокий вдих, затримати дихання. Порахувати до семи та видихнути.
- Вправу повторити ще шість разів.
Негативне дихання (перемагає роздратування і гнів).
- Необхідно сісти на підлогу. Ноги витягнути перед собою (ноги повинні торкатись одна одної). Руки покласти на коліна.
- Зробити до 10 швидких вдихів.
- Підняти руки на рівень грудної клітини, пальці лівої руки повинні торкатись пальців правої руки.
- Закрити очі і зробити глибокий вдих. Видихати поступово, поки легені повністю не звільняться від повітря. Вивільнивши легені, затримайте дихання, порахувавши до семи.
- Вправу повторити ще шість разів.
- Розімкнути руки і дихати звичним чином.
Ефективна відповідь на професійний стрес це та, котра веде до ефективної діяльності і не дозволяє негативним чинникам здійснювати негативний вплив на викладачів ПТНЗ, хоча для кожної людини вона може мати свій особистий набір методів, в залежності від індивідуально-психологічних особливостей.

Список використаних джерел:

1. Божок Стрес та альтернативні стратегії його послаблення/ Наталія Божок// «Психолог», видавництво «Шкільний світ», № 1 (433), січень 2011. - с. 3 -6
2. Ильин Е.П. Способы саморегуляции/ Евгений Павлович Ильин// Електронний ресурс. Код доступу: psichology.vuzlib.org›book_o018_page_69.html
3. Калошин В.Ф. Як долати стрес у педагогічній діяльності /
В.Ф. Калошин// Електронний ресурс. Код доступу: Psyjournals.org.ua /images/світ_психології/ Kaloshin.pdf…
4. Осадько О. Психосоматичні проблеми педагогічних працівників/ О.Осадько// «Психолог», видавництво «Шкільний світ» .- № 34 (178) вересень 2005. – с.19 – 22
5. Психология экстремальних ситуаций для спасателей и пожарных/кол. авторов. под общей ред. Ю.С.Шойгу// М.: Смысл, 2007. – 319 с.
6. Хронічний стрес як джерело генетичного ризику (огляд літератури і власних досліджень)/ Т.М. Поканевич, О.В. Процюк, А.М. Приходько, О.В. Личак, О.І. Тимченко// Електронний ресус. Код доступу: arehive.nbu.gov.ua/portal/chem_biol/Apagki/V_16/330 – 340.p…
7. Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим. Курс лекцій./Т.Ф.Цигульська// Київ, видавництво «Наукова думка», 2000. – 189 с.
8. Чарков Ю.Т. Стресс без стресса/ Ю.Т.Чарков// М.: ФИС, 1988. – 176 с.
9. Чех Н.В. Теоретические предпосылки совладания со стрессом в экстремальных условиях жизнедеятельности в отечественной и зарубежной психологии /Н.В. Чех// Електронний ресурс. Код доступу: http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Psihologia/7_82434.doc.htm